Будь ласка О, не журися за тіло! Ясним, вогнем засвітилось воно, чистим, палючим, як добре вино, вільними іскрами вгору злетіло. Легкий, пухкий попілець ляже, вернувшися, в рідну землицю, — стане початком тоді мій кінець. Монолог мавки “Лісова Пісня” Леся Українка Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені, їм промовляти душа моя буде. Я обізвуся до них шелестом тихим вербової гілки, голосом ніжним тонкої сопілки, смутними росами з вітів моїх. Я їм тод ваю все, що колись ти для мене співав, ще як напровесні тут вигравав, мрії збираючи в гаю.. Грай же, коханий, благаю

Порівняння: чистим, палючим, як добре вино;

Епітети: вільними іскрами; Легкий, пухкий попілець;

Антитеза: стане початком тоді мій кінець; вбогі й багаті, веселі й сумні,  радощі й тугу нестимуть мені;

Метафори: промовляти душа моя буде;

Я обізвуся до них \ шелестом тихим вербової гілки, \ голосом ніжним тонкої сопілки,  \ смутними росами з вітів моїх.

мрії збираючи в гаю.

Риторичне звертання: Грай же, коханий, благаю.

Ми часто чуємо, що творча людина – це не б життя, а діагноз, і багато інших безпідставних припущень. Так кажуть люди, які в силу своєї неосвіченості не змогли в собі розкрити той талант, який був подарований їм Богом. Творча натура відчуває цей світ злегка інакше гаючи за фарбами життя в більш яскравому варіанті. Творчість – це якийсь дар, яким володіє людина, що просто зобов’язана розкриватися для навколишнього світу. Вважається найбільшим злочином приховування своїх здібностей і відмова від того, що б показати себе світу.

Фантазія творчої людини являє собою цілий паралельний світ, в який доступ мають тільки обрані нею люди. Будучи чимось неймовірним, вона дозволяє створювати чарівний творчий продукт, який прості «смертні» можуть споглядати в музеях, у продажу і в інших містах громадської доступності. Чого тільки варті чудові казки великого Андерсена! Тільки людина, позбавлена почуттів, зможе залишитися байдужою до прекрасної Русалоньки чи милої Дюймовочки. Цей автор вмів розглянути серед простих сірих перехожих чудові персонажі своїх творів.

Прочитавши якусь дуже цікаву книгу, Ви замислювалися хоч б на мить про її автора? Як і чим живе людина, в голові якої народжуються такі шедеври. Іноді шалено хочеться хоча б день прожити життя людини, яка здатна на дива, походити по місцях, які відвідує ця особистість . Хочеться випити саме той чай, який митець пив в момент, коли в голові «варилася каша», що незабаром перетворилася на нове життя.

Неможливо повною мірою оцінити різницю електронних варіантів книг та іншої творчості в порівнянні з тим, коли до них можна доторкнутися. Іноді, коли тримаєш в руках якусь хорошу книгу, здається, що відчуваєш її серцебиття. Ось закриваються очі, і ти потрапляєш у світ автора, в його емоції, в його страхи і переживання. В цей же час, відкривши електронну книгу, ми споглядаємо бездушні букви, які холодно дивляться з моніторів в стомлені очі читачів.

Окремо слід відзначити талант фотографів, які наче електровоз, рухаються вперед по рейках життя. Ці люди вміють не тільки часом і відображати кращі моменти життя, але і вибирати при цьому найкраще висвітлення, ракурс, місце б. Тільки воістину талановита людина з глибоким світоглядом зможе передати всю філософію цегляних стін і болючість переповнених сміттєвих баків. При всій безглуздості експозиції, часом неможливо відірвати погляд від таких фотографій. Багата фантазія хороших фотографів відкриває нам суть того, чого часом ми навіть не помічаємо.

Я вважаю, що основною ідеєю фантазування, яке надзвичайно важливе у житті творчих особистостей, є відхід від дійсності в майбутнє, який відбувається для прогнозування. Часом людина настільки абстрагується, що не може вже розрізнити грань між реальністю і фантазією. Благополучний результат криється у використанні фантазії, негативний же закінчується тим, що фантазія полонить і забирає людину в світ мрій.

Практично вся людська духовна культура являє собою продукт уяви. Саме цей продукт забирає людину за межі її сьогочасної життя, відкриваючи майбутнє і закриваючи минуле. Без постійного розвитку уяви людина разом зі своїми амбіціями гасне і перетворюється на згасле вугілля, яке відлетіло від багаття далеко вбік.

Вася является главным героем повести Короленко "В дурном обществе". Вася- сын судьи, а значит не из бедной семьи. Он был всегда сыт, одет, у него были игрушки с которыми он играл, а вот Валек и Маруся были детьми подземелья у них не было дома, игрушек, были всегда голодные и они не были уверены, что Тыбуций их отец.

После того как умерла мать, отец Васи перестал обращать на него внимание. Он все время думал о матери. Это и стало причиной того что сын становился бродягой. Скоре всего именно это и объединило Васю Марусю и Валька. В своем доме он считал себя чужим и никому не нужным. Он часто сравнивал отношение собственного отца и отношения Тыбуция С Вальком.

Вскоре Валек и Маруся стали для него очень близкими друзьями. Дружба этих детей смогла дать им то, чего им так сильно не хватало. Валек успокаивал Васю, убеждая того, что его отец очень любит. Их Эти бедные дети были немыслемо рады знакомству с Васей, ведь среди сверстников друзей у них не было.

Вася сильно дорожил дружбой с Вальком и Марусей, в связи с этим он не винил их за воровство. Он стал понимать что такое жить в нищите. В ситуации с куколкой у васи проявляется забота и доброта. Он на столько сильно проявил свою заботу, что даже смог пожертвовать куколкой своей сестренки Сони, которую ей подарила мама. Препятствие между Отцом и самим Васей разрушился после этого случая. Вася понял что его отец все же очень сильно любит его. Эта история учит человека быть милосерднее проявлять любовь и заботу к окружающим.