Як звали полоненого німця? варіанти відповідей Ганс Гердер Фрідріх Що було знайдено у стіні будинку? варіанти відповідей золоті монети фотографію дівчаток годинник Як ставився німець до дітей? варіанти відповідей не звертав на них уваги співав німецькою погрожував їм кулаком Чим пригощали жінки полонених німців? варіанти відповідей сухим хлібом варениками вареною картоплею Діти своє місто, розруйноване під час війни, називали: варіанти відповідей жалюгідним жахливим злиденним Під осінь німець захворів і йому на відмінну від інших полонених дозволялося: варіанти відповідей лежати під стіною барака виконувати не важку роботу лікуватися Із цегли Фрідріх виробляв: варіанти відповідей посуд ляльок для дітей прикраси Що нагадало жінці про Фрідріха з того часу, коли минуло півстоліття? варіанти відповідей місце, де збирався гурт дітей квітка біля вікна його вироби з цегли Фрідріх полюбляв показувати фотокартку, на якій можна було побачити: варіанти відповідей його самого, молодого і красивого русяву жінку з усмішкою на обличчі двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках Про що здавалося, хотіли спитати дівчатка, які були зображені на фотокартці Фрідріха? варіанти відповідей “Для чого нас замуровано у стіну нового будинку” “Ви не знаєте, де наш тато?” “Ви не бажаєте з нами познайомитися?”

ответ:

найчастіше використовуються епітети. щоб довести це,візьмемо для прикладу пісню "ой морозе,морозенку":

визначимо  художні засоби  у тексті твору:

ой морозе, морозенку,

ти славний козаче,

за тобою, морозенку,

вся  вкраїна  плаче. –  метонімія

не так тая україна,

як та стара мати,

заплакала морозиха,

та стоячи біля хати. –  протиставлення

ой з-за гори та з-за кручі

буйне  військо виступає. –  епітет

попереду морозенко

сивим  конем виграває. –  епітет

то не грім в степу грохоче.

то не хмара світ закрила, —

то татар велика сила                                                  протиставне порівн.

козаченьків  обступила.   –  пестливо-зменшувальне слово

бились наші козаченьки

до ночі  глухої, —                          епітет

полягло наших чимало,

а татар утроє.

не вернувся морозенко,

голова завзята.  –  синекдоха,  епітет

замучили молодого

татари  прокляті. –  епітет

вони його не стріляли

і на часті не ,

тільки з нього, молодого,

живцем серце виривали.

поставили морозенка

на савур-могилу.

«дивись тепер, морозенку,

та на свою україну! »

вся ти єси, україно,

славою покрита,

тяжким горем, та сльозами,

та кров’ю полита!     –  риторичне звертання,  метафора

і поки над  білим  світом –  постійний епітет

світить сонце буде, —

твої думи, твої пісні

не забудуть люди.    –  гіпербола

як можна побачити,епітетів тут обмаль.

Пейзаж досить оригінальні у винниченка картини природи. здебільшого описи природи в оповіданні відповідно до душевного стану героїв. пейзаж — не просто тло, а теж діючий персонаж, який перебуває в цілковитій залежності від настроїв людини. письменника не цікавить естетична роль пейзажу, для нього важливими є лише емоції, які викликає цей опис. — зачитати і проаналізувати картину весняної повені з оповідання.

порівняння «наче біс який сидів у хлопцеві», «щоки, ніби оловом налиті», «як соловей-розбійник», «ворота, ніби скринька», «камінь, а не дитина», «дощ такими потоками, наче там тисячі федьків», «лід, як цукор», «немов не чув», «наче твій тато, став пузатий федько», «стриба, як кішка», «як крізь сон бачив», «шматки лізли на неї, немов збиралися розчавити живе створіння», «крижини лізли одна на одну, чисто було схоже на те, як женуть великій гуркіт волів», «стрибнув, наче пробуючи його».

метафора «сонце хитро виглядає з-за парового млина», «паперовий змій кокетує й хитає головою», «соромливо посміхається своїми невеликими синіми очима толя», «дощ січе»; «грім тріщить», «парує земля», «лід тріщав, лускався», «крига йде».

мова твору притаманні: лаконізм, стислість, скупість, динамічність і «нещадність», «образно-уривчасте» речення і драматичні діалоги з повторами, вигуками, уривками фраз. використання діалектизмів, русизмів, жаргонізмів сприяло повнішому і правдивому змалюванню епохи.