Поміркуй над такими поетичними рядками ламбаду віри запали.і люльку миру запали.все буде добре тільки вір.загляне свято в рідний двірАЛЕ НЕ СПИСУЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ ВІД ІНШИХ

Козацькі пісні відзначаються багатством ідейного змісту, емоційною наснаженістю, високою художністю. Для їх поетичного стилю характерне органічне поєднання реалістичної конкретності з символічно-метафоричною образністю. Основний герой цих пісень — відважний воїн, оборонець вітчизни, готовий віддати за неї життя.

"А, хто хоче війну знати",

"Гаєм зелененьким вода тече",

"Гей, з устні Дніпра та до вершини",

"Гомін, гомін по діброві",

"Гомін, гомін, гомін",

"Горе мені, козакові, що батька немає",

"Да вари, мати, вечеряти",

"Добривечір тобі, зелена діброво",

"Засвистали козаченьки в похід з полуночі"

За життя Тарас Шевченко був видатною і яскравою особистістю.

Сам той факт, що він народився і виріс у багатодітній сім’ї селян-кріпаків і ще дитиною проявив надзвичайний потяг до знань і талант митця-художника та поета, свідчить про те, що цю людину подарував українському народові сам Господь. Визначні українці вважають, що Т. Шевченко вивів нас із феодального рабства і царської неволі до рівня державної нації. Він – наш пророк і провідник. Серед найвідоміших митців світу не знайдеться іншої людини, яка б вийшла із самих низів суспільства і досягнула духовних вершин. Т. Шевченко творив в умовах жорстокого тиску і переслідувань з боку царського режиму. В той же час його творчість отримала визнання в найвищих світських колах імперії. Він здійснював екскурси в далеку історію європейських країн, співставляв тодішні події з українськими реаліями в умовах жорстокої цензури і сваволі царських спецслужб. У своїх численних творах відновлював історичну правду й справедливість українців. Філософія його життєвої позиції полягала у визволенні України й українців з імперського гніту. Тарас Шевченко оспівував лицарів національного духу, великих діячів козацької доби всупереч прагненню ім­перської влади швидко стерти з пам`яті народної на­віть згадку про ті часи та події, про тих героїв. Його талант, даний Всевишнім, а також творча праця впродовж всього життя спричинилися до формування життєвої позиції всіх наступних поколінь борців за волю України. Пам’ятники Шевченкові споруджено в багатьох країнах світу. Також твори його перекладені мовами провідних держав і народів.

Минуло 197 років від народження Тараса Шевченка. Але, читаючи його твори «Кавказ», «Неофі­ти», «Мазепа», «Гайдамаки», «Берестечко» та ряд ін­ших, приходимо до висновку, що він писав немов про наш час. Згадаймо, як оцінив Шевченко наслідки страти Гонти і Залізняка: «…над дітьми козацькими поганці запанували». Чи не так сталося після вбивств сучасних лідерів, провідників і героїв? Нагадував Т. Шевченко й кожному з нас про необхідність вистояти в умовах лихоліть і скрути, бо «не вмирає душа наша, не вмирає воля, і неситий не виоре на дні моря поля» і закликав: «Борітеся – поборете, вам Бог помагає, за вас правда, за вас слава і воля святая».

Читаймо, шануймо і любім духовного батька всіх українців – Тараса Григоровича Шевченка!