Що спільного між життям і творчістю О. Ольжича та О. Теліги

На сучасному етапі про Мазепу можна го-

ворити як про образ-символ, символ прагнен-

ня українців до свободи та самоствердження,

символ – українського європеїзму. В сучасних

суспільно-політичних умовах цей образ набув

особливої актуальності. Тому, на нашу думку,

доцільно детально проаналізувати образ ге-

тьмана, окресливши тенденційність до рецеп-

ції його постаті. Висвітленням цього питання

займалися Д. Наливайко, Д. Донцов, Ю. Лаврі-

ненко, В. Братко. Вони ж досліджували про-

блему інтерпретації образу гетьмана в україн-

ській та світовій літературах. Дослідники

В. Войтюк, В. Готвальд, В. Лавренчук, Т. Маць-

ків зверталися до проблеми еволюції образу

І. Мазепи у літературі.

Мета статті – з’ясувати художні особли-

вості інтерпретації постаті І. Мазепи в літера-

турі, проаналізувати тенденційність у зобра-

женні гетьмана, окреслити традиції в зобра-

женні І. Мазепи, що склалися в літературі.

Гетьман Іван Мазепа – неоднозначна пос-

тать як світової, так і української національ-

ної історії, літератури, символічна персоніфі-

кація уявлень про власну національну еліту,

європейську повноцінність вітчизняної куль-

турної традиції та її окремість від Росії. На

сьогоднішній день немає однозначної оцінки

діяльності Гетьмана, навколо його постаті

точаться дискусії, що дають широкий простір

для діаметрально протилежних оцінок і хара-

ктеристик.

Іван Мазепа найчастіше сприймався не в

історико-біографічних даних, а в характерних

рисах образу. Досі йдуть суперечки щодо

трактування вчинків гетьмана, різні автори

інтерпретують образ І. Мазепи по-своєму. На

сучасному етапі можна говорити про декілька

літературних традицій, що склалися навколо

постаті І. Мазепи:

1) російська традиція, що наклала на Ма-

зепу клеймо зрадника;

2) західна традиція, де Мазепа виступає

романтичним героєм;

3) українська традиція, що пропагує ідею

Мазепи-патріота, борця за свободу

України.

Объяснение:

1. Жителі села вка Родина Судаків (дід Андрій, його син Степан з жінкою Палажкою, два сини — Петро і Павлусь, дочка Ганна). Павлусь — головний герой твору, представник славного роду Судаків. дід Панас

2. Козаки сотник Андрій Недоля козак Семен Непорадний («…Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи.

Остап Тріска – один з козацьких ватажків Харциз Карий (зрадник) Остап Швидкий – полонений татар, якого в кінці звільнив Павлусь

3. Татари Ватажок татар – Мустафа-ага, син Ібрагіма, ханського Девлет-гірея Ібрагім Гусейн – полонений татарин Сулейман-ефенді – татарський купець «…Старий із сивою бородою, що купив Павлуся, був дуже багатим татарським купцем. Він вів широку торгівлю між Царгородом та всіма приморськими містами й Україною. Свої головні склади мав саме в Коджамбаку» Девлет-гірей