ответ:
1) Зустріч Герасима Никодимовича з євреєм.
(Єврей пропонує фальшиві гроші. Калитка ще вагається).
2) Залицяння Романа до Мотрі.
3) Хитра пропозиція фактора Гершка.
(Герасим може на ній нажитись).
4) Перевірка "фальшивих" грошей з кумом.
5) Відважне рішення Калитки, взяти більшу суму "фальшивих" грошей.
6) Брехня єврея. Герасимо обдурено, його обікрали.
7) Спроба самогубства (Калитка намагався повіситись). Герасима врятовано(копач Бонавентура врятував).
8) Дружина Герасима бідкається. Їхня сімя бідна, але Герасим живий.
Твір закінчується тим, що Герасим залишається з пустими руками. Але так до кінця і не розуміє, що гроші - не головне в житті.
Удачи в учёбе!!!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Аналіз вірша "Осінь, копання картоплі" Копали картоплю. І відра хмеліли од дзвону. Варили із кропом борщі, золоті і червоні. Палили городи. І вчора, і завтра, й сьогодні, З усім були згодні. Із кожним творінням господнім; Наш пес був прекрасний. І півень прекрасний. І віл. Густим контрабасом співав над цикорієм джміль. І добрі дерева стояли на добрій землі. Світились джерела. І в небі цвіли журавлі. Все правда під небом на щедрій, на рідній землі. Як світло і тепло отут, де шипшина і глід. Присяду на сіно поміж дерезою і глодом. Як блудного сина, прийми мене, хато природи.
ответ:
Ім’я Івана Франка відоме всім. Навіть тим, хто його не читав. Із книг чи просто з голосу знають: Франко — вічний революціонер, героїчний Каменяр, автор серйозних творів про сувору дійсність. Люди старшого віку пам’ятають, що за часів Радянського Союзу, в лещатах існуючої ідеології, Франка — майже завжди — підносили як борця, соціаліста, ледь не більшовика. Лише побіжно згадували, що він учений і громадський діяч. Останніми десятиліттями, коли в Україні можна писати і друкувати вільно, відійти від штампів, дослідники підкреслюють наукову діяльність письменника, котра нагадувала «мужів італійського Відродження» (Є. Маланюк), зазначається його «фанатичний інтелектуалізм» (О. Баган), «інтелектуальний подвиг» (Є. Маланюк). А втім, суто інтелектуальний бік творчості І. Франка був зрозумілий уже сучасникам, котрі називали його академією в одній особі. Геніального автора його геніальний співвітчизник академік А. Кримський характеризував як белетриста, поета, вченого, публіциста, відзначав величезну начитаність, літературну освіченість й обізнаність. Пізніше проф. М. Возняк скаже про письменника — «велетень думки і праці». Ці слова стануть крилатими.