Назвіть будь ласка героїв за їх описом з твору Іван Сила 1обірванець, босі ноги, злодій. 2кумедно вбраний вусатий дядько 3чорні пофарбовані вуса, представляв силові органи 4.маленьку окуляри, маленькі свинячі осиці 5у багатому вишитому халаті закурить сигарету

Автор – Тарас Шевченко

Рік написання: 1839

Жанр: балада (з казково-фантастичними подіями)

Рід літератури: ліро-епос.

Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.

Объяснение:

Я
вважаю
себе
щасливим,
уже
тому,
що
народився
в
Україні.
Моя
рідна
земля
славится
своєю
історією,
нацональною
культурою, а народ
волелюбною і співочою
вдачею. У нашого народу
унікальна й багата
скарбниця духовності,
щедро наповнена
культурними і
мистецькими надбаннями.
Сьгодні до нас багато
вичаїв, традицій та
обрядів, що сягають
коренями в сиву давнину.
А нашу соловїну мову
усвіті вважають однією з
наймилозвучніших на
планеті. Я пишаюся тим,
що навіть незважаючи на
постійні переслідування,
утиски, культура нашої
нації розвивалася. Вона
подарувала світові
славних письменників і
поетів, акторів і
композиторів, художників
і науковців. А імена Т.
Шевченка і Лесі Українки,
М.Заньковецької та І.
Їжакевича, А.
Солов’яненка та
В.Глушкова та багатьох
інщих сьгодні знає весь
світ.
В процесі вивчення етапів
розвитку своєї нації на
уроках історії та
літератури я навчаюся
усвідомлювати себе
невід’ємною маленькою
частинкою свого великого
народу. Тепер я з
гордістю можу сказати,
що я українець і рідною
мовою вважаю українську.
Я уболіваю за всі
перетворення і важливі
події своєї держави, хоча
ще не є повноправним
громадянином україни –
мені тільки 15 років.
Я стараюся добре
навчатися, щоб стати
успішним громадянином
своєї країни, а не шукати
притулку за кордоном. Я
мрію стати хорошим
фахівцем у галузі
комп’ютерних технологій і
продовжити справу
легендарного ученого
В.Глушкова.
А ще намагаюсь
виховувати в собі такі
моральні якості як
чесність і порядність,
шляхетність і патріотизм,
бо знаю, що бути
українцем — надзвичайно
відповідально, в тому
числі, перед прийдешніми
поколіннями. І особливо
відповідально перед
захисниками державності
на майдані, які загинули
за щасливе наше
майбутнє. Тепер у нас
немає права відступати
перед високими
соіальними стандартами
задекларованими ними.