Охарактеризуй Сiроманця (письмово)

Характеристика Василя Чепіжного "Сіроманець", М. Вінграновський:

неохайний, недбалий: усе робить сяк-так;

жорстокий: б’є коня прикладом, прив’язує вовка за шию до драбини;

боягузливий: підняв руки вгору, коли вовк загнав його в болото, «загарбався головою в сніг», «вкляк», «задкував лісом»;

злопам’ятний: неодноразово згадує про козу, яку з’їв Сіроманець;

глузливий: глузує з собак, коли ті зачули Сіроманця, як його впіймали, з дружини, коли вона годує собаку;

лютий: люто рушає на вовка, влаштовує погоню на нього;

безжалісний: до коня, вовка, собак;

запобігливий, послужливий: «слухаю», «єсть»;

користолюбний: думає про те, як продасть цуценят;

брехливий: говорить про те, що вовк з’їв вівцю, толочить посіви;

схильний до крадіжок: «Аби я був вовком, я б тоді все розказав Сіроманцю і про Василя Чепіжного, як він ночами краде у полі солому»;

любить випити: «правда, я зранку добряче випив»;

грубий: на що вказує його мова.

Відтак можна зробити висновок про те, що з образом Чепіжного пов’язане щось недобре, холодне, неприємне. Перед читачем постає груба, користолюбна, жорстока людина.

"Стало гiрко Тосi, гiрко. I тут вона пригадала, як вставала раненько, як iщла назирцi за Юрком, i в недоброму   передчуттi стиснулося серце. Вона через садок майнула на сусiдський двiр, до ящика, а каченята вже деякi лежать на травi, а деякi ледве голiвки тримають. Вона на них водою прискати, вона iх трусити, але хiба це Не тямлячи себе, хапала i ховала каченят за пазуху. Вони дiткнулися вялими тiльцями, але й не ворушились"                    Тобто Тосi стало шкода каченят, розумiючи , що вони загинуть вона вирiшила повернути птахам свободу.

Історичним документом тому що в даній повісті зображено багато деталей відомого походу князя Ігоря , а також деталі звичайного життя та побуту Київської Русі , що допомагає історикам краще вивчати та розуміти ті часи , та несе в собі велику цінність , як літопис. Художнім твором тому що "Повість минулих літ" можна також зообразити як одне з найперших українських оповідань. Цей твір читають не тільки з метою пізнати історію , а й просто прочитати про героїзм князя , що несе в собі вже художній , а не історичний сенс.