Опрацюйте паспорт пісні " Пісня про рушник".

1. Назва твору: Пісня про рушник

2. Автор: А. Малишко

3. Літературний рід: інтимна лірика.

4. Жанр: ліричний вірш (пісня)

5. Вид лірики: інтимна лірика

6. Провідний мотив: материнськоа любов й рушника як символу життєвої дороги

7. Віршовий розмір: анапест

8. Художні засоби: Звертання: «Рідна мати моя». Епітети: «далека дорога», «засмучені очі», «незрадлива, вірна усмішка», «тихий шелест трав». Повтори: «І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала». «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші блакитні твої». «І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов». Метафори: «цвіте… доріжка», «шелест трав», «щебетання дібров», «оживе…. і дитинство, й розлука, і вірна любов». Порівняння: «…той рушник простелю, наче долю…».

Объяснение:

Просто захотелось

Можу запропонувати таку історію з Іваном Силою:
     Одного разу у селі Опеньки сталася незвичайна подія. Стара кобила важко тягла за собою віз, позаду їхав її хазяїн Омелько. Несподівано віз струснуло, щось шумно вдарилось, чоловік впав з возу і покотився додолу. На звук з хат повиходили люди:

         -          Ой, лишенько! Кобила в яму провалилась, – переймалась баба Параска.

         -          Як же тепер витягати її, коли всі чоловіки на поле пішли? – питала баба Ярина.

     Та й справді. Всі молоді та здорові роз’їхалися по роботам, а в селі залишились самі старі й діти. Омелько встав, струснув з себе пил, а з ями тяжко заіржала кобила.

      Несподівано з-за рогу виглянула небачена в Опеньках раніше машина. Задиринчала, зачухикала і зупинилась. З неї вийшов здоровенний чоловік і назвався Іваном.

       -          Що сталось у вас? – спитав Іван.

       -          Та ось кобила в яму провалилась, а дістати ніяк не можемо.

     І тоді сталось диво: самостійно Іван дістав кобилу, без будь-якої до Люди зааплодували і причарувались силою такого великого чоловіка:

       - Велике вам дякуємо, Іване! Ви – справжня Сила!

        Так і прозвали Івана Фріцака Силою.

«Неймовірні пригоди Івана Сили» план

1. Пригода в поїзді і на вокзалі. (Батьки Івана не могли прогодувати хлопця, а тому він змушений був їхати в місто, щоб там знайти якусь роботу. У поїзді Іван зчепився з панським синком і ледь не покалічив нахабу. На вокзалі він заступився за Міху Голого, який украв у торговця хлібину. Вдячний Міха став другом і порадником Івана.

2. Перша перемога у вуличному бою. (Оглядаючи місто, Іван побачив натовп людей. Виявилося, що тут проводяться вуличні бої. Іван переміг знаного бійця Велета й отримав цілу купу грошей.)

3. Знайомство з тренером Брякусом. (Відомий тренер Брякус запропонував Силі тренуватися в нього, а потім взяти участь у чемпіонаті Республіки з важкої атлетики.)

4. Сила силу ломить. (Іван Сила доволі легко переміг і став чемпіоном Республіки, чим викликав незадоволення поліційних чинів, адже його суперником був Магдебург, який замолоду працював у поліції.)

5. Сам пропадай, а товариша виручай. (Агент поліції Фікса виконував доручення уряду на вокзалі й заарештував Міху Голого, який хотів його обікрасти. Побачивши товариша у кайданках, Іван Сила, не розібравшись, ударив агента так, що той чотири дні пролежав у лікарні.)

6. Облудні звинувачення й арешт. (Тренер Брякус загинув в автокатастрофі, і поліція звинуватила в цьому Івана Силу, який теж був у машині. Івана заарештували, але змушені були відпустити під заставу у 50 тисяч, яку внесла хазяйка цирку мадам Бухенбах.)

7. Нова неволя. (Іван Сила змушений був відпрацювати ті гроші, що їх внесла пані Бухенбах у поліцію, і підписати кабальну угоду, щоб не потрапити у в’язницю.)

Іван Сила — український Зорро. Головний герой повісті «Неймовірні пригоди Івана Сили» був не тільки феноменально сильною, а й благородною людиною. Саме на цю рису характеру українського богатиря автор звернув особливу увагу.