«Шпага Славка Беркути» Н. Бічуя 1. Що заборонене купили хлопці в магазині? 2. Хто назвався в міліції чужим прізвищем? 3. Кого найбільше любив малювати Юлько? 4. У скільки років тяжко захворів Славко? 5. Як вилікував себе Славко? 6. Куди Славко з Юльком вирішили піти в похід? 7. Як називав Юлько Стефка Вуса? 8. Якого птаха Славко? 9. Як взимку після гри в сніжки Славко Юлька? 10. Яким видом спорту став серйозно займатися Славко? 11. За що судили Славка? 12. Хто допоміг Славкові виправдатися на суді?

Відповідь:

1 вино

2?

3 своє місто

4 13

5 ?

6 ?

7 ?

8 сороку

9 віддав свою шапку

10 фехтуванням

11 ?

Пояснення:

там де ? не памятаю

Відповідь:

1. Моє враження та враження моїх товаришів від кінцівки оповідання (потрясіння: Толя пішов гратися з чижиком, в той час як на цвинтарі ховали Федька).

2. Головні герої оповідання (Федько-халамидник, син бідного робітника друкарні, і Толя, дитина з багатої сім'ї).

3. Характерні риси Федька та Толі (Федько — чесний, ніколи не брехав, любив бійки, заважав хлопцям спокійно гратися, робив шкоди сусідам, справжній друг; Толя — дитина ніжна, делікатна, смирна).

4. Опис подій весняного ранку (Федько по крижинах перебрався з одного берега на інший; Толя самостійно не зміг цього зробити, йому допоміг Федько, який потім сам упав у воду; Толя злякався, не допоміг товаришу, а інші друзі прийшли на до Федькові).

5. Оцінка вчинку Толі (підлість, боягузливість і брехливість, про таких в народі кажуть: "Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка", це викликає в мене обурення).

6. Федько — справжній друг (врятував Толю від смерті та від батьківського покарання).

7. Якого друга я хотів би мати коло себе і чому? (друга, який не зрадить і на якого можна завжди покластися).

Пояснення:

За святим Августином, Бог створив нас для себе і наше серце не знатиме спокою, допоки не спочине в Ньому. Це означає, що святість і є отой «спочинок в Бозі». Але щоб це відбулося, мусимо бути підготовленими, а цей шлях – і є нашою дорогою святості.

З життя знаємо, що коли збираємося на якусь подію, то ретельно готуємося як внутрішньо (готуємо промову, вибираємо ідею для подарунку і т.д.), так і зовнішньо (приводимо до порядку свій вигляд, одяг і т.д.). Теж саме і в духовну житті, більше того – в простому житті, як перефразував Блаженніший Святослав Блаженнішого Любомира, бути святим – значить бути Людиною. Саме тому, щоби «спочити в Бозі», мусимо пройти ретельну підготовку тут, на землі, протягом того часу, який нам буде відведено.