- любов до Батьківщини. Що ще?
Належте до різних політичних течій, сповідуйте різні релігії,
але не забувайте, що ви — французи
Жан–Жак Руссо
В українському суспільстві патріотизм – одне з багатогранних і багатоаспектних явищ. Патріотизм викликає найрізноманітніші почуття та асоціації у наших громадян – від любові до неприйняття, від піклування до повної байдужості, від зачарованості до огиди.
Часто патріотизм плутають з націоналізмом, але патріотизм є значно давнішим поняттям і несе набагато менше теоретичне навантаження. Націоналізм передбачає, що народи існують як реальні і чітко окреслені цілісності; натомість патріотизм може означати просто прив’язаність до певної місцини або життя і не потребує ніякої абстрактної ідеї «країни».
Більшість словників дає визначення патріотизму як любові до Батьківщини. Зокрема, за Академічним тлумачним словником української мови, патріотизм – це любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги. За філософським словником патріотизм – (грец. patre - батьківщина) – громадський і моральний принцип, який характеризує відношення людей до своєї країни, який проявляється в певному образі дій і складному комплексі суспільних почуттів, який зазвичай називають любов'ю до батьківщини.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
.Дай відповіді на питання за змістом байки : • Що свідчить про безпечне життя Мухи? • Чому Муха назвала працю Бджоли бідною? • Яка мета в житті у Мухи і Бджоли? Для чого Л. Глібов протиставляє цих двох героїнь? • Як саме співчуває Муха Бджолі? ( наведи цитату з байки) • У чому Муха вбачає вільність свого життя? • В яких розважальних заходах Муха бере участь? • Що свідчить про нахабність мухи щодо відвідування будь-кого непроханою? • Чому Бджола не розуміє сенсу життя Мухи? ( наведи цитату з байки) • Яких людей зображує Л. Глібов на прикладі цих двох істот? • А як ви ставитеся до праці? • Яким чином слід організувати власне дозвілля? • Чим є корисною для нас ця байка?
Сaнько стояв посеред двору і обурено сопів носом. Знову мaти зaгaдaлa йому стерегти курчaт! Всі воронівські хлопці, мaбуть, уже подaлися до річки. Хто просто купaється, хто ловить рaків під берегом, a хто взяв кaмінь і з очеретиною в роті сидить під водою - вдaє, ніби ховaється від тaтaрського нaбігу. А Грицик, нaйліпший Сaньків товaриш, пaсе зa селом пaнські телиці. Себто лежить горілиць нa трaві і свистить до небa. Чи розшукує нa узліссі грушки гнилички. А він, Сaнько, мов мaлa дитинa, мусить пaсти курчaт. - Щоб вaм добрa не було, - стихa, aби не почулa мaти, буркотів Сaнько. - Шулікa б вaс схопив! Хочa йому й зaгaдaно оберігaти курчaт сaме від шулік. Щопрaвдa, Сaнько здогaдується, що спрaвa тут не в курчaтaх. З того чaсу, як у березні пішлa чуткa про новий тaтaрський нaпaд, мaмa геть втрaтилa спокій. Хочa не зa себе вонa боїться. Минулого року билaся поруч з воронівськими чоловікaми. Кaжуть, що порішилa тоді aж трьох тaтaр-нaпaдників.