У поемі "Кавказ" автор засуджує :А) комплекс меншовартості , національного безпам'ятсва Б) загарбницькі імперські війни , поневолення людейВ) байдужість до рідної мови та культури Г) жорстокість окремих норм народної моралі ​

ответ Б

Объяснение:

Кавказ — поема Тараса Шевченка, написана в Переяславі й датована 18 листопада 1845 року, у якій поет засуджує війну Російської імперії проти горців і возвеличує боротьбу народу за свободу.

Могут быть некоторые орфографические ошибки.

Объяснение:

Зараз всі ми перебуваємо на карантині. Звісно, це незвично, але ми повинні дотримуватись правил, задля нашого здоров'я й здоров'я наших рідних. Багатьох вони не влаштовують, але це вже не наші проблеми.   А як карантин вплинув саме на мене? Я хочу сказати, що вже звик-(ла) до таких обставин, бо навіть у вільний час я рідко виходжу на вулицю. Тому я твердо можу сказати, що карантин не змінив й ніяк не вплинув на мене, чого б я не сказала про інших людей, які наразі оточують мене.

   Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: "Хто багато читає, той багато й знає". Кожен — інтелігент, бізнесмен, робітник — має хоча б невеличку особисту бібліотеку. 

Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. Саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. З давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків. 

А колись у прадавні часи на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Замість сторінок пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. Пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. Справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. Відтоді й почали в усьому світі писати на папері. А тепер вони є, але майже ніхто не хоче їх читати. 
Я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою.