Твір на тему "Що мене вразило в творах письмеників-фантастів" до ть будьласкa

Мені дуже подобається читати оповідання і новели американського письменника-фантаста Рея Бредбері. Приміром, його новела "Усмішка" — мій улюблений твір. Що ж особливого, незвичайного у цій Новелі? По-перше, сам термін "фантастика" вже зацікавлює читача. Важливу роль відіграє також послідовність викладу думок самого автора. Перед очима відразу ж постає напівзруйноване місто. На вулицях немає людей, щоправда, їх іноді можна там зустріти. Зараз, приміром, мешканці міста покинули свої домівки задля так званого свята науки. Воно полягало в тому, щоб розбивати автомобілі, виводити з ладу фабрики... Отже, люди змінилися. Цивілізація наблизила їх до духовного зубожіння, до стрімкої деградації.

Я вважаю, що новела Рея Бредбері "Усмішка" має повчальний характер. Автор показує людям, яким може бути їхнє майбутнє, якщо вони надалі не зважатимуть на духовність та культуру.

Бджола — мала трудівничка, яка день і ніч збирає пилок з квіток, не маючи часу на відпочинок. Цікаво, що вона не потребує відпочинку, адже її робота дає їй справжнє задоволення.Саме до бджоли ми можемо застосувати ідею «сродної» праці, яку у свій час проповідував Григорій Сковорода. У чому полягала суть «сродності»? У тому, що кожна людина повинна знайти своє призначення у житті та незмінно руха­тися в цьому напрямку. Тільки улюблена справа допомагає людині відчувати се­бе щасливою та сповненою життєвих сил.заняття, яке є справою всього життя, може до оточенню. І це ми добре бачимо у Сковороди, Шевченка, які прагнули через своє могутнє сло­во підняти свій народ до рішучих дій. Шевченко робив це відкрито, адже ко­жен його твір був закликом. У Сковороди суть заклику потрібно шукати більш глибоко.Бджола постійно трудиться, не знаючи втоми. А може, вона просто не пока­зує її. А чи ми знаємо своє покликання у житті, що ми відчуваємо, коли почи­наємо займатися улюбленою справою. І які почуття викликає заняття справою, що не подобається? Отож треба зробити для себе правильні висновки.

ответ: На мій погляд комфортніше жити і оптимістам і песимістам. Оптимісти бачать у всьому лише добре і це їм іноді заважає, адже вони пробачають всі помилки схиляючись на те, що це або випадково, або ця людина більше ніколи такого не зробить. А песимісти навпаки бачать у всьому тільки погане і тому вважають, що всі бажають йому зла і навіть якщо це не так вони ніколи не змінять власної думки. Я не вважаю, що я оптиміст, або песиміст я не відношусь ні до одного з них мені все одно що говорять про мене люди навколо, я не можу пробачити все і не пробачаю, для кожного по-різному і песимістам і оптимістам жити комфортно.

Объяснение: