Ким приходились Людмила й Ірина Валентину Білому?

 "...Маруся так його чекала, / такі літа одна перебувала! / Нікому ні руки не шлюбувала, / ані на кого й оком не вела." "Ця дівчина...обличчя, як з ікон. / І ви збираєтесь її карати?!" "А як по ньому тужить! Як вдова. / О подивіться. Є ж якась причина. / То вже стоїть людина нежива." "Ця дівчина не просто так, Маруся. / Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа." "Вона ж була як голос України, / що клекотів у наших корогвах!" "Вона піснями виспівала душу." "Я теж убивця. Я убила Гриця." "Я зайва людям на своїй землі." "Я - навіжена. Я - дитя любові." "Моя любов чолом сягала неба, / а Гриць ходив ногами по землі." "Я ж хотіла не себе втопити, / я ж хотіла утопити біль!" "А я все жду. Та не така й бідненька. / Не думай, Грицю, справді не така. / Бо я ж чекаю не кого, а месника. / Я ж лицаря чекаю, козака." "А я вже, Грицю, їден дух з тобою, / хай ми вже й  тіло будемо одне." "Я не труїла. Те прокляте зілля / він випив сам. Воно було моє." " А ти - це ти. Ти і в стражданні гарна. / Ти можеш навіть ть мене." "А може, й правду кажуть, що ти відьма, / приворожила - і пропав навік." " - Диви яка, іде і не споткнеться! / - Іде під зашморг, а диви яка!" "На матір схожа, тільки троха вища. / Ті ж самі очі і така ж коса. / - Ну от скажіте, людоньки, навіщо / такій убивці і така краса?" "Якась вона не схожа на убивць. / Злочинниця, - а так би й зняв би шапку. / На смерть іде, - а так би й поклонивсь." " Чурай Маруся винна ув одному: / вчинила злочин в розпачі страшному. / Вчинивши зло, вона не є злочинна, / бо тільки зрада є тому причина." 

Відповідь: Бути патріотом - це насамперед любити свою Батьківщину.

Кожна людина з дитинства патріотом своєї країни. Готовий пожертвувати собою заради неї. Як в вірші : "Захочеш і будеш!" - " Лежить невідгадана сила, Зрослась небезпека з відважним життям.." .

Але чи означає це, що патріот повинен завжди тільки вихваляти свою рідну країну і не згадувати про якійсь її недоліки? Звісно, ні. Справжній патріот любить свою рідну землю, але не ідеалізує її. Навпаки, саме усвідомлення того, що не все у рідній країні ідеально, спонукає людей на те, щоб прагнути змінити життя на краще.

Про це спонукає автор вірша "Сполучниками" .