1. Автором твору «Планетник» є: а) Олекса Стороженко; б) Ліна Костенко; в) Борис Харчук. 2. Планетник – це... а) дослідник-агроном; б) сільський хлопець; в) старий дідусь-чарівник. 3. За жанром «Планетник» – це... а) повість-притча; б) пригодницька повість; в) оповідання. 4. За фахом квартирант, який оселився в Олени Булиги, був… а) учителем; б) теслею; в) агрономом. 5. Біля хати бабусі цвіла: а) вишня; б) слива; в) липа. 6. У якому населеному пункті жила Олена Булига? а) в Острозі; б) у Вербівцях; в) у тексті повісті назви населеного пункту не згадано. 7. Заради чого Олена Булига пустила до себе на квартиру постояльця? а) заради грошей; б) заради живого слова; в) заради до по господарству. 8. Визначаючи обсяг плати за квартирування, бабуся висловлювалася: а) «За гріш не купити маку, а за гривню – правди»; б) «За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини»; в) «Нащо нам гроші, коли ми й самі хороші!» 9. Увечері літня жінка гала, як: а) метелики кружляли навколо ліхтарика; б) між зорями летів супутник; в) кіт полював на горобців. 10. У приміщенні хати, де жила Олена Булига, пахло: а) ліками; б) зіллям; в) квітами. 325 11. У магазині агроном-квартирант купував: а) ковбасу і цукерки; б) хліб і згущене молоко; в) сметану і печиво. 12. Протягом дня стара: а) доглядала сусіднє немовля; б) в’язала або шила; в) поралася на городі. 13. Тваринне господарство Олени Булиги складалося з: а) собаки та кози; б) курей та кота; в) качок і гусей. 14. З двору, де жила бабуся, можна було гати за бурхливою річкою: а) Самара; б) Вілія; в) Дністер. 15. Де стояла хата літньої жінки? а) під горою; б) неподалік від озера; в) біля лісу з червоного сосняку. 16. «Інкубаторами» бабуся називала: а) індиків; б) курей; в) качок. 17. «...Встає вечірня зіронька...», « ...пробираючись між зорями, летів супутник», «супутник закотивсь», – чиїми очима подано ці картини? а) Олени Булиги; б) діда Капуша; в) Планетника. 18. Олена Булига розповідала своєму квартиранту легенду про Планетника: а) травневими вечорами; б) під час обіду; в) коли поралася біля печі, готуючи йому сніданок. 19. Яка була бабуся? а) мовчазна; б) легковажна; в) працьовита. 20. Слова: «Небо нам усе дарує...» належать: а) Планетнику; б) діду Капушу; в) Олені Булиз

В судьбе и жизни каждого человека огромную роль играют близкие люди: родственники, друзья, любимый человек. Они поддерживают в трудную минуту советом, утешают в тяжелых ситуациях, радуются в счастливые моменты. Причем, друг остается другом в любые времена. В средневековье, в наши дни, в далеком будущем друзья были и будут необходимы всем. В начале девятнадцатого века, в разгар правительственных гонений на молодое поколение, близкие, конечно же, были важны в жизни появившихся "новых людей". Роман Тургенева "Отцы и дети" как раз об одном из молодых революционеров – разночинцев 60 –х годов. Хотя основная мысль романа – идейная борьба людей разных поколений, главный герой, Евгений Базаров, проверяется автором на умение и любить, и дружить. По-моему, проследить за тем, как человек, отрицающий любые чувства, может выжить в сложном мире противоречий, довольно интересно. 
Итак, Евгений Васильевич Базаров – сын уездного лекаря. Он занимается естественными науками и проповедует нигилизм, то есть ничего не принимает на веру. Именно по суждениям нигилизма, любовь к родителям, друзьям, женщинам для него – это что-то примитивное и ненужное, нечто иное, как раздражение нервных окончаний. Но однажды в студенческом кругу Базаров знакомится с молодым человеком по имени Аркадий Кирсанов, который сразу же на него производит впечатление "мяконького либерального барича". В глазах радикала – материалиста Аркадий до последнего дня оставался "размазней" и "нежной душой". "Молодой человек, неглупый, но совершенно лишенный умственной оригинальности и постоянно нуждающийся в чьей–нибудь поддержке," - так охарактеризовали Аркадия критики. Он всегда был лишь приятелем Базарова. Аркадий познакомился с нигилистическими идеями, которых придерживался его друг, нашел их довольно интересными и увлекся этим молодым течением. Но в его философских суждениях всегда чувствовалась какая-то детская наивность, он не был искренним нигилистом, а просто хотел быть сыном своего века. ("Мы сила!") Он с наслаждением отрицал все вокруг, не замечая противоречий в своем поведении. Аркадий не мог принять многих взглядов своего учителя, так как в отличие от него он хорошо относился и к природе, и к женщинам, и к аристократам, "хоть и не смел признаться в этом". У Базарова же он вызывал снисходительно-дружеское, покровительное отношение, и, казалось, что Евгений разрешил Кирсанову дружить с собой. Он воспитывал его, как ребенка, и относился к нему так же, почти всегда насмешливо и несерьезно. Хотя Аркадий – сторонник Базарова и "напяливает на себя его идеи", он не мог быть с ним единым целым, так как идейно принадлежал к лагерю "отцов". Аркадию ближе спокойная обстановка в доме отца, да и "хозяйство не возбуждало в нем отвращения." Когда-нибудь ему все равно бы пришлось признать, что он чужой Базарову ("Он хищный, а мы с вами ручные."), и что его идеи "ему не по вкусу". Я полностью согласен с Писаревым, что Аркадий только лишь вообразил себе, что глубоко уважал и от души любил Базарова, хотя в сущности он не питал к нему никакой сердечной привязанности. Час от часу пропасть между ними росла, и особенно обнажилось размежевание между ними, когда они познакомились с Одинцовыми. В городе на балу они встретили молодую вдову. Анна Сергеевна – самостоятельная, властная, независимая и умная женщина. В

             Твір роздум на тему: "Добро та зло в сучасному світі"
         З самого дитинства ми знаємо, що у світі існують дві непримеренні сили – добро і зло. Що ж несуть у собі ці дві сили? Добро – це світла, сонячна сторона нашого буття, що пов’язана зі справедливістю, миром, коханням та злагодою. Зло – це бік темряви, де володарює обман та жорстокість, єгоїзм та зрада.
            Але чи завжди добро, навіть у наш час, йде на благо людині? Стається так, що і добро може перетворитись на зло. Можна привести такий приклад: друг дав списати домашнє завдання однокласникові. Що у цьому страшного? Нічого, якщо не брати до уваги той факт, що однокласник не отримав жодних знань.
          Цей одвічний двобій відбувається не тільки у сучасному світі, а й на сторінках творів видатних авторів, адже кожен із нас хоч раз замислювався над питання добра і зла. Так, у творі П. Мирного «Хіба ревуть воли...» ми бачимо роздвоєність Чіпки Варениченка, що стоїть перед вибором між добром і злом. І стається так, що на певному етапі його життя, ці дві непримиренні сили знаходять у ньому поєднання: вдень він працює, а вночі з товаришами знову ступає на злочинну стежку.
        Сучасний світ повний як добра, так і зла. Проте я вірю, що в душі кожного із нас, все ж таки добро переможе над злом. Якщо кожна людина перед тим, як діяти задумається, чи благою буде ця дія, навіть якщо вона продиктована самими добрими мотивами.

Рекомендації до виконання: Кожен із нас зустрічався з добром або ж різними злочинними діяннями у своєму житті. Тому в один із абзаців можна додати випадок із власного життя, який би охарактеризував ваше власне ставлення до ситуації.