» («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») * МотріХристіЯвдошціГаліЩо в фіналі твору («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») станеться з Галею – дружиною Чіпки? * кине Чіпку й житиме з іншимповіситься з горятеж потрапить на каторгу як дружина вбивціутече в місто, щоб забути колишнє гореХто викрив злочин Чіпки – сповістив волость («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)? * мати Чіпки Мотрядружина Чіпки Галядруг Чіпки Грицько Чупруненкодружина Грицька Чупруненка ХристяНЕ був у товаристві розбишак у творі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного й Івана Білика * ПацюкЧіпкаГрицькоЛушняУперше Чіпка та Галя зустрілися («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») * на панському дворіу поліу волостіна ярмаркуЯким правилом керувався в житті «чесний труженик» Грицько Чупруненко («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») * «Береженого й Бог береже»«Коли б можна, – увесь би цей світ виполонив, а виростив новий… Тоді б може й правда настала!..»«А що люди про мене скажуть?»«Своя сорочка ближче до тіла»Установіть відповідність між персонажем і його характеристикою («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») * Іван ВареникГрицько ЧупруненкоЧіпка Варениченко«Купивши ґрунт, почув себе… зараз іншим… зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда»«Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...»«…у село… вступив якийсь невідомий захожий. Видно — з далекої дороги. Сорочка на ньому чорна; штани вибійчані, підсукані аж до колін; за спиною вірьовкою навхрест перев’язана одежа, через праве плече, на палиці перекинута торба… На взір — чоловік середніх літ»«Купивши ґрунт, почув себе… зараз іншим… зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда»«Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...»«…у село… вступив якийсь невідомий захожий. Видно — з далекої дороги. Сорочка на ньому чорна; штани вибійчані, підсукані аж до колін; за спиною вірьовкою навхрест перев’язана одежа, через праве плече, на палиці перекинута торба… На взір — чоловік середніх літ»​