1. Твір П. Куліша «Чорна рада» за жанром: А лицарський роман; В історичний роман-хроніка; Б пригодницький роман; Г етнографічний роман-феєрія. 2. Кульмінаційним моментом основної сюжетної лінії твору «Чорна рада» є: А сама Чорна рада; В одруження Петра й Лесі; Б смерть Сомка й Шрама; Г двобій Петра й Кирила Тура. 3. Про кого Куліш у романі пише: «Був тяжко грошовитий да й веселий пан із козацтва»? А про Гвинтівку; В про Череваня; Б про Васюту; Г про Петра Шрамченка. 4. Художню структуру «Чорної ради» П. Куліш будує за зразком: А історичних романів В. Скотта; В повісті М. Гоголя «Тарас Бульба»; Б історичних поем Т. Шевченка; Г твору І. Франка «Іван Вишенський». 5. Композиційним прийомом, який об’єднує всі події в романі П. Куліша, є образ А пісні; Б мови; В калини; Г дороги. 6. У романі розповідається про те, як ішла боротьба за гетьманство. Гетьманом вибрали одного з названих персонажів: А Павла Тетерю; В Якима Сомка; Б Івана Брюховецького; Г Юрася Хмельницького. 7. Хто з персонажів роману єдиний раз заплакав від того, що Вкраїна розірвана надвоє? А Кирило Тур; В полковник Шрам; Б «Божий чоловік»; Г Петро Шраменко. 8. Який персонаж випадає з логічного ряду? А Шрам; Б Шраменко; В Кирило Тур; Г Іванець. 9. Двобій Петра та Кирила Тура – це: А зав’язка романтичної сюжетної лінії (Петро – Леся); Б вставний епізод; В кульмінаційна точка романтичної сюжетної лінії (Петро – Леся); Г зав’язка історичної сюжетної лінії (обрання гетьмана 10. Темою твору П. Куліша «Чорна рада» є: А змалювання боротьби за гетьманську булаву; Б заклик до єднання козацтва; В одруження Петра і Лесі; Г розбрат серед козацтва, яке поділилося на козацьку старшину та низове козацтво. 11. Який троп використаний у поданому уривку дуть вони, аж бандура заговорила голосніше. А епітет; Б уособлення; В метафора; Г гіпербола. 12. До якої лексичної групи належать слова «…підперезувались по жупану, а кунтуші носили наопашки»? А загальновживані слова; В архаїзми; Б діалектизми; Г вульгаризми.

1а 2 б 3 г 4 б 5б 6 г 7 б 8 б 9 в 10. В11 б 12 г

Один з кращих в відпочити влітку - це поїхати або піти на річку. Тут, біля води, прохолодно навіть у спеку. Як добре піти купатися, освіжитися у воді! А потім відпочивати на сонячному березі!

Річка несе свої води від витоку до гирла, а життя вирує у воді та на березі. Хлюпає риба, виблискують над водою бабки з прозорими крилами, гучно, наче бомби, стрибають у ряску жаби. А вечорами ці жаби влаштовують по берегах гучні концерти!

На річці можна нескінченно гати за живими істотами. Ось містечко стрижів: вони видовбали незліченну кількість норок на крутому березі. Вийшло кілька «поверхів» з окремими «квартирами».

Існує так багато розваг для відпочинку на річці! Можна влаштовувати на березі пікніки та смажити шашлики на мангалі. А ще добре прив'язати до дерева «тарзанку» та стрибати з неї у воду з шумом та бризками! Тільки місце має бути перевіреним, щоб нічого небезпечного, твердого або гострого не валялося на дні.

Прийдеш на річку та подивишся навкруги: ось сидить рибалка з вудкою, а от інші рибалки закинули сітки. Хтось ловить біля берега раків, вміло витягуючи їх голими руками з норок. Кожен знайде собі заняття на річці.

І звичайно, найкращий відпочинок на річці - це нею на човні, на катері, а якщо річка велика, як Дніпро, наприклад - то на теплоході. Тільки помандрувавши річкою, можна по-справжньому зрозуміти її красу. А якщо кататися на маленькому човнику без мотора, то можна почути звуки природи, побачити спокійну красу водної поверхні та зелених берегів, по-справжньому відпочити в тиші ...

7 серпня 1819Народився в містечку Воронежі колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області) в родинізаможного козака. Навчався в Новгород-Сіверській гімназії.

1836закінчив п’ять класів Новгород-Сіверської гімназії

1839—1840навчався на філософському та юридичному факультетах Київського університету, але не закінчив його

1841прозові твори: «Циган», «Огненный змей. Повесть из народных преданий»

1841-1845викладав російську словесність у Луцькій, Київській, Рівненській та Петербурзькій гімназіях. Підтримував діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

1845Опублікувавши перші розділи роману «Чорна рада» у журналі «Современник», письменник здобуває визнання громадськості.

22 січня 1847Побрався з Олександрою Михайлівною Білозерською.Боярином на весіллі був співучий, дотепний, веселий друг Пантелеймона — Тарас Шевченко.

квітень 1847 у Варшаві, де за відрядженням Петербузької Академії вивчав слов’янські мови та культури, письменник був заарештований у справі Кирило-Мефодіївського братства і висланий спочатку до Вологди, а потім до Тули із забороною писати й друкуватися.

1847—1850Куліш перебував на засланні, працював державним службовцем.

1851повернувся до Петербурга, працював урядовцем у Міністерстві державного майна.

1852«История Ульяны Терентьевны»,«Яков Яковлевич» 1856«Феклуша» 1856 — 1857З’являється двотомне видання «Записки о Южной Руси», збірка безцінних фольклорно-історичних та етнографічних нарисів, що викликала загальне схвалення.«Чорна рада»,«Граматка», «Народні оповідання».

1862Куліш укладає свою першу поетичну збірку «Досвітки. Думи і поеми», що виходить у Петербурзі.

1864 — 1868Жив у Варшаві.

з 1871Живе у Відні.

1873Живе у Петербурзі.Він готує тритомне дослідження «История воссоединения Руси», в якому прагне документально підтвердити ідею історичної згубності народно-визвольних рухів і піднести культуротворчу місію польської шляхти, ополяченого українського панства і російського царизму в Україні.

1882виходить збірка «Хуторна поезія». Наступного року Куліш відійшов від громадської діяльності й, усамітнившись у маєтку дружини на хуторі Мотронівка (тепер у складі є Оленівка Чернігівської області), присвятив себе літературній та науковій праці.

1883Поема «Магомет і Хадиза», збірка поезій «Дзвін

1884Драма у віршах «Байда, князь Вишневецький»

14 лютого 1897Помер на хуторі Моторнівка