Юрій Винничук - не тільки письменник і журналіст, але й визнаний знавець а. галицького анекдота б. галицького костюма в. галицької кухні 2. Письменник визначив жанр твору "Місце для дракона" як а. повість-фентезі б. повість-казка в. повість-притча 3. Події у творі відбуваються а. у Люботині б. у Львові в. у Галичі 4. За давнім звичаєм, наречений князевої донька мусив бути а. багачем б. рицарем в. героєм 5. Зовсім молодий дракон спершу потоваришував з а. побережником б. пустельником в. воєводою 6. Він не хотів дракона учити а. малювати б. співати в. читати 7.Драконові було а. 7 років б. 8 років в. 9 років 8. На думку пустельника, коли володар хоче зміцнити свою владу - першими гинуть а. воїни б. мудриці в. поети 9 Один из княжеских гонцов встретил четырех путешественников. Это были а. рыцарь, его оруженосец и двое слуг бы. рыцарь, его двое джур и слуга в. двое рыцарей, их оруженосец и слуга 10. Князь по дракона подвергнуться рыцарю, который будет на шлеме стяжку а. синюю бы. фиолетовую в. голубую 11 Кто называл дракона Мотыльком? а. князь бы. рыцарь Лаврентий в. Анастасия 12Кто стал зятем князя? а. рыцарь Лаврентий б. его оруженосец в. его слуга

Тема трагічної жіночої долі намітилась уже в ранній творчості молодого Тараса Шевченка, і зрештою вона посіла одне з найважливіших місць у його "Кобзарі". Звичайно, що проросла ця болюча тема з трагічних обставин особистого життя поета. Перед його очима повсякчас поставала злощасна доля матері-кріпачки, що "...молодою у могилу нужда та праця положили", раннє сирітство, нужденні поневіряння самого Тараса, безталанне наймитування рідних сестер, що "...в наймах виросли чужих, у наймах коси посивіли".

"Такого полум'яного культу материнства, — стверджував Максим Рильський, — такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу". Глибоко нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері. Перед нею він схиляв голову, "мов перед образом святим".

Жіноча недоля для Т. Шевченка — це передусім соціальна трагедія, всенародне лихо, породжене кріпацькою сваволею. Образ нещасної, закріпаченої жінки поет носив, "наче цвяшок у серце вбитий". Цей зойк душі, крик зраненого серця вилився пекучим гнівом до панів-лиходіїв, які топтали жіночу гідність, плюндрували жіночу красу, розпинали материнську радість.

Знедолена жінка-рабиня стала постійним супутником Шевченкової поетичної музи. Оповиту ніжною любов'ю і ласкою, він проніс її, страдницю, крізь усе своє творче життя, віддав їй величезну наснагу свого таланту, підніс до високих художніх узагальнень.

Аналіз вірша Максима Рильського “Молюсь і вірю…”

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: філософська.

Провідний мотив: молодечий оптимізм, відчуття польоту.

Віршовий розмір: ямб.

Вірою, надією, оптимізмом сповнені поетичні рядки вірша М. Рильського «Молюсь і вірю…». Голуби в небі, дзвінкий сміх коханої людини поруч, вітер, простір, води — хіба це не щастя? Ліричний герой упевнений у собі, світ він уже називає своїм дитям і готовий жити, поки «дозволить дух життя». Бог, природа й він сам виступають єдиним, гармонійним цілим, і нам передається оця бадьорість, цей оптимізм молодого поета.

Про твір: вірш сповнений молодечого оптимізму, кожен рядок наснажений світлими тонами, ліричний герой клянеться, що буде жити, доки дозволить йому «дух життя». Підсилюють світлі відчуття життя пейзажні штрихи: «грає вітер», «голуби ясної вроди черкають неба бере­ги». Анафори, риторичні звертання й оклики, інверсії, епітети — це той арсенал художніх засобів, якими щедро наснажив поезію М. Рильський.

Объяснение: