Письмовий портретний нарис.Написати нарис про маму , або iншу знайому людину (не с интернета )

Объяснение:Моя мама, Світлана – найкраща у світі! Вона моя любов, мій ангел, мій оберіг. З перших хвилин моєї появи на цей світ вона огорнула мене, наче крилами, теплом, ласкою, ніжністю… Я довго думала, з чого і як написати розповідь про маму. Адже кожний з нас упевнений, що його матуся найкраща, єдина, неповторна. І це правда! Але я у своєму творі хочу розповісти, чому я вважаю, що саме моя мама є по-справжньому найкращою.

У моєї мами надзвичайно красиве ім’я. Це таємниче ім’я означає: «Світла, чиста» – та, що несе світлий, чистий промінь. Їй п’ятдесят п’ять, але вона виглядає набагато молодшою. Моя мама має каштанове із сивиною волосся і надзвичайно красиві смарагдові очі, які випромінюють світло і ласку. Проте мама рішуча, сильна, наполеглива і працьовита. Адже їй щодня доводиться вирішувати різні життєві ситуації: викладання у вузі, лікування пацієнтів, домашні проблеми, до бабусі, турбота про мене і мою сестричку Наталочку та ще безліч інших непередбачених питань. Тому мама моя завжди різна. Мама радіє… Мама сумує… Мама із задумливим поглядом… Мама творить на кухні… Мама вишиває… Мама пише наукову роботу…

Нещодавно я прочитала оповідання Л.Вороніної «Таємне товариство боягузів». В ньому розповідається про неймовірні і фантастичні пригоди хлопця на ім'я Клим.

    А все почалося з того, що цей хлопець дуже боявся свого сусіда на прізвисько Кактус. Адже йому частенько доводилося або рятуватися втечею, або отримувати незаслужено стусанів та ще й чути образливі слова від цього бешкетника.

    Одного разу після чергової такої втечі Клим випадково потрапляє у таємне товариство боягузів. Саме  в цьому товаристві він побачив себе зі сторони і зрозумів, що є звичайнісіньким боягузом. Щоб до комусь, йому самому потрібно було змінитися. Ось так він став іншим. Нарешті навчився вірити у свої сили, приймати правильні рішення і знаходити вихід із складних ситуацій. Так, хлопець не розгубився, а повністю виконав все по плану бабусі і дістався до машини часу. Проявив кмітливість і здогадався, що мухи можуть бути зброєю проти синьомордих. Ось так він став відважним не тому, що не мав страху, а тому, що навчився правильно діяти, коли було страшно. Клим доклав чимало зусиль, щоб врятувати планету і своїх рідних.

     Це фантастичне оповідання є надзвичайно захоплюючим і дуже цікавим. Спонукає нас бути сміливими, кмітливими, стояти на боці правди і вірити у свої сили.

Мені дуже подобається це оповідання. Раджу його прочитати

ответ:ответ:

Автор: Павло Тичина.

Рік написання: 1914.

Збірка: “Соняшні кларнети”.

Тема: зображення краси природи, прихід весни.

Літературний рід: лірика.

Жанр: пейзажна лірика.

Вид лірики: пейзажна.

Провідний мотив гімн весні як символу любові, життя й натхнення.

Композиція: 4 строфи

Віршовий розмір: вірш написаний різними віршовими розмірам.

Художні засоби: епітети (золоті арфи, плач перламутровий), метафора (йде весна), пестливі слова, повтори, авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними).    Поезія увійшла до збірки “Сонячні кларнети”. У сонячних яскравих символах поезії втілені мажорні надії молодого національного світу. У символічному образі дівчини – весни закладене оптимістичне почуття випробувань і тривог, що постануть перед нацією. Вони переплітаються з особистими очікуваннями ліричного героя. Поезія сприймається як багатогранне і святкове сприйняття особистої весни і весни нації, їхньої молодості, буяння сил.

   Вірш складається з чотирьох строф, які об’єднуються в одне ціле ритмом і римою, що знаходиться в середині їх (самодзвонними – ніжнотонними). 

   “Арфами, арфами – золотими, голосними” озивається в радісно настроєній душі поета навколишня природа й інтимне переживання, що сам поет навіть не може сказати, чи то смуток, чи то безмежне щастя володіє ним, бо бринить в серці й те, й інше.

   Друга строфа віщує благодатну зливу, тому хмари – думи заполонили небо. 

 У поезії Тичини застосовує вишукані тропи: метафоричні епітети (арфи – золоті, голосні, самодзвонні; весна – запашна, квітами-перлами закосичена; плач перламутровий), порівняння (блакить переповнила думами, наче море кораблями; поточки, як дзвіночки). Тропи зрощуються, переходять один в один.

   Вірш написаний не одним розміром, що підсилює його музикальність і мелодійність. Він сповнений не тільки звуковою гамою, а колористичною (блакить, вогневий бій, перламутровий плач, жайворон як золотий)

Объяснение: