БАЛОВ Яким шляхом Іван Брюховецький намагався отримати для себе прихильність козаків?

Объяснение:

1 - А

2 - Г

3 - Б

4 - А

5 - В

6 - А

7 - Кожна людина має певні проблеми, коли вона знаходиться в суспільстві. Суспільство влаштоване таким чином, що в ньому завжди є місце для запеклої конкуренції. Економічна теорія впевнено говорить нам про те, що ресурси нашої планети обмежені, тоді як потреби людини кордонів просто-таки не мають. Саме з цієї причини люди і спільноти конкурують між собою постійно, намагаються отримати якісь вигоди для себе, тим самим позбавивши цих вигод інших людей і спільноти.

Приблизний приклад всьому сказаному вище було наведено авторів у його цікавому творі «Білий кінь Шептало». Красивий білий кінь по імені Шептало займався зовсім не властивою для себе справою – був звичайним тягловим конем. Як відомо, коні бувають різні, білі коні надзвичайно рідко використовуються для важкої роботи, до неї, як правило, залучають інших коней. Тим не менш, волею доль Шептало опинився в ситуації, де йому довелося виконувати дійсно важку роботу. Природно, Шептало не міг бути цим задоволений. З одного боку, він розумів, що тяжко працювати – це не його справа, з іншого боку, він змирився зі своєю долею. Втім, він розраховував хоча б на якусь повагу. А ось поваги до нього не було, адже коня навіть били незаслужено. Зрештою, тварина не витримала і просто втекла від своїх господарів. Правда, потім коню довелося повернутися через власне почуття підвищеної відповідальності.

8 -  https://dovidka.biz.ua/vitka-galya-abo-povist-pro-pershe-kohannya-tsitatna-harakteristika/ (тут все описание)

9 - Людина — продукт соціалізації і насамперед людина стає людиною завдяки спілкуванню. Людство знає чимало прикладів, коли дитина, потрапляючи в ранньому віці в середовище тварин, виживала, але не ставала людиною в повному розумінні цього слова. Причина — відсутність можливості наслідувати і, особливо, спілкуватися з людьми. Отже, спілкування має величезне значення як для становлення людини, так і для її подальшого життя в суспільстві.

Головна особливість спілкування — взаємодія. Процес спілкування охоплює соціальну взаємодію членів суспільства — їх спільну діяльність, інтеракцію і власне комунікацію. Упорядкованість досягається за до правил і норм, які регулюють характер спілкування залежно від його мети і засобів. Спілкуючись, люди повинні рахуватися із соціальними нормами, звичаями, традиціями, що існують у даному суспільстві, колективі.

Серед творів, прочитаних за шкільною програмою у 8-му класі, повість-казка Ю. Винничука «Місце для дракона» вразила мене найбільше. Це дуже незвична оповідь, тому що авторові вдалося знищити стереотипи, які є в пересічного читача. Адже кожен із нас упевнений, що дракон є втіленням зла, а лицар-визволитель — добра.

Добро і зло у повісті Юрія Винничука помінялися місцями: люди стали потворами, а дракон Грицько більше людина, ніж мешканці галицького князівства Люботин, де відбуваються події. Читаючи твір, ми розуміємо, що автор, змальовуючи персонажів, використовує алегорію. Словник дає нам таке визначення цього терміна: «Алегорія б двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями». Поміркуймо, у чому ж алегоричність образів казки-повісті «Місце для дракона»?

Головні герої твору Ю. Винничука — схожий на метелика добрий дракон Грицько, який пише вірші; мудрий пустельник, що навчає його грамоти, та хитрий князь, який прагне смерті чудовиська. На мою думку, в образі дракона Юрій Винничук зобразив щиру людину, яка не прагне робити іншим зла. Вона талановита, розумна, мрійлива, наївна та довірлива. Князь — утілення підступної, підлої людини, яка заради досягнення своїх цілей здатна йти до кінця, руйнуючи все на своєму шляху, навіть людські долі. Такі особистості уміють увійти в довіру, а потім зрадити друзів, морально знищивши їх. В образі пустельника змальовано досвідчену, розумну людину, яка уміє відрізняти добро від зла, бачити справжню сутність особистості, не зважаючи на зовнішність. Такі люди уміють навчати інших, піклуватися про них, це мудрі наставники, які люблять своїх вихованців та вірять у них.

Власне, в образах дракона та пустельника показані порядні люди, які не чинять зла, а роблять все для того, щоб світ став кращим. Змальовуючи образ князя, автор нагадує нам, якими не треба бути, а також указує на особистостей, яких треба уникати.

Вважаю, що всі ми бачили у своєму житті й людей, схожих за характером на дракона Грицька, а також подібних до люботинського володаря чи на дбайливого пустельника. Мені хотілося б, щоб доля давала нам більше зустрічей із «драконами» та «пустельниками», а не з підступними «князями»!