ответы на тесты к твору "Місце для дракона жанр твору Юрія Винничука "Місце для дракона" А оповідання Б роман В повість-казка Г новела 2 князь люботинський дрімав і снились йому А квітучі поля Б чарівні русалки В війни, переможні походи, довгі вервечки полонених Г весняні поля, вкриті молоденькою травичкою 3 у князя була дочка А Галя Б Люба В Оксана Г Настасія 4 Бій із драконом влаштовували для того щоб А розважитися Б одружитися на князівні В потрапити до війська Г отримати титул лицаря 5 Помітив дракона А пустельник Б вівчар В мисливець Г воєвода 6 Дракон найбільше хотів навчитися А полювати Б плавати В навчитися читати Г літати 7 Дракона звали А Митько Б Петро В Іван Г Грицько 8 слова "вразив князя своєю мудрістю й добротою, читав свої поезії..." про А воєводу Б Грицька В дракона 9 Настасія називала дракона А пташкою Б метеликом В вовком Г квіткою 10 А"Не від нього зло, зло в нас самих" Б"Скоро зима. Усе замете. Усе вибілить. І душу мою вибілить" В" Не можу ж я, мов бовдур стоять, інакше всі здогадаються" Г Але я без людей не зможу. Я пишу для них 1 пустельник 2 дракон 3 князь 4 Лаврін 11 Як закінчуються повість казка

1. Жанр твору Юрія Винничука "Місце для дракона"

В повість-казка

2. Князь люботинський дрімав і снились йому

В війни, переможні походи, довгі вервечки полонених

3. У князя була дочка

Г Настасія

4 Бій із драконом влаштовували для того щоб

Б одружитися на князівні

5. Помітив дракона

А пустельник

6. Дракон найбільше хотів навчитися

В навчитися читати

7. Дракона звали

Г Грицько

8 слова "вразив князя своєю мудрістю й добротою, читав свої поезії..." про дракона, якого звали Гицько

Б Грицька

В дракона

9. Настасія називала дракона

Б метеликом

10.

А"Не від нього зло, зло в нас самих"

Б"Скоро зима. Усе замете. Усе вибілить. І душу мою вибілить"

В" Не можу ж я, мов бовдур стоять, інакше всі здогадаються"

Г Але я без людей не зможу. Я пишу для них

1 пустельник - А

2 дракон - В, Г

3 князь - Б

4 Лаврін

1 - А

2 - В, Г

3 - Б

11. Як закінчуються повість казка?

Смертю князя на могилах пустельника та дракон

ЯК ВИНИКЛИ КАРПАТИ

Колись на нашій землі була величезна рівнина, вкрита травами, деревами; по ній протікали струмки та річки, багаті на рибу. Усім цим володів велетень Силун. Він добре вмів господарювати, мав багато черід корів, волів, отари овець, стада свиней. А гусей та качок, курей просто не злічитиі 

Палац у Силуна був із мармуру, шпилі сягали до хмар. Замість ліжка у нього — золота колиска, вдень відпочивав у срібному кріслі. 

Слуги обробляли землю, годували худобу, примножуючи багатство велетня. Самі ж тулилися в землянках, а кидати роботу не сміли. Так до кінця життя й були кріпаками. 

Був серед челяді хлопець Карпо Дністровський, який прийшов з берегів Дніпра ще десятилітнім, щоб працювати й до бідній матері. Добре працював Карпо, ще й іншим допомагав. За це його всі полюбили. Пройшло десять років, і Карпо вирішив повернутися додому. 

Побачивши Силуна, парубок сказав йому, що хоче отримати свою платню й піти до матері. До цього ще ніхто не насмілювався так робити, тому пан дуже розлютився. Схопив він Карпа, подняв і вдарив об землю так, що аж яма утворилась. Але слузі нічого не сталося, він відчув від матінки-землі непереможну силу, схопив велетня і вдарив ним об землю так, що той опинився у підземній печері. Став Силун вибиратися, бити ногою в земну кору, а та не піддається, тільки вигинається. Так і утворилися гори, а найвищі там, де Гуцулыцина. 

Уранці наймити побачили, що навколо постали лише гори, а панський палац провалився у прірву, яка одразу ж заповнилася водою й утворилося озеро. Назвали його Синевір. Горам на честь Карпа дали назву Карпати. Люди залишилися там жити й працювати. 

Силун і тепер не стих під землею, все пробує вибратися, але не має такої сили, бо постарів. 

Легенда пояснює назву гір Карпат, уславлюючи при цьому богатирів, захисників простих людей, таких, як Карпо. Злих панів, що знущалися над кріпаками, народна фантазія покарала тим, що загнала під землю. Інколи в горах бувають землетруси, які люди пояснювали тим, що це Силун намагається вирватися з печери, куди його загнав сміливий і сильний парубок Карпо.

ЯК ВИНИКЛИ КАРПАТИ

Колись на нашій землі була величезна рівнина, вкрита травами, деревами; по ній протікали струмки та річки, багаті на рибу. Усім цим володів велетень Силун. Він добре вмів господарювати, мав багато черід корів, волів, отари овець, стада свиней. А гусей та качок, курей просто не злічитиі 

Палац у Силуна був із мармуру, шпилі сягали до хмар. Замість ліжка у нього — золота колиска, вдень відпочивав у срібному кріслі. 

Слуги обробляли землю, годували худобу, примножуючи багатство велетня. Самі ж тулилися в землянках, а кидати роботу не сміли. Так до кінця життя й були кріпаками. 

Був серед челяді хлопець Карпо Дністровський, який прийшов з берегів Дніпра ще десятилітнім, щоб працювати й до бідній матері. Добре працював Карпо, ще й іншим допомагав. За це його всі полюбили. Пройшло десять років, і Карпо вирішив повернутися додому. 

Побачивши Силуна, парубок сказав йому, що хоче отримати свою платню й піти до матері. До цього ще ніхто не насмілювався так робити, тому пан дуже розлютився. Схопив він Карпа, подняв і вдарив об землю так, що аж яма утворилась. Але слузі нічого не сталося, він відчув від матінки-землі непереможну силу, схопив велетня і вдарив ним об землю так, що той опинився у підземній печері. Став Силун вибиратися, бити ногою в земну кору, а та не піддається, тільки вигинається. Так і утворилися гори, а найвищі там, де Гуцулыцина. 

Уранці наймити побачили, що навколо постали лише гори, а панський палац провалився у прірву, яка одразу ж заповнилася водою й утворилося озеро. Назвали його Синевір. Горам на честь Карпа дали назву Карпати. Люди залишилися там жити й працювати. 

Силун і тепер не стих під землею, все пробує вибратися, але не має такої сили, бо постарів. 

Легенда пояснює назву гір Карпат, уславлюючи при цьому богатирів, захисників простих людей, таких, як Карпо. Злих панів, що знущалися над кріпаками, народна фантазія покарала тим, що загнала під землю. Інколи в горах бувають землетруси, які люди пояснювали тим, що це Силун намагається вирватися з печери, куди його загнав сміливий і сильний парубок Карпо.