Твір Як я розумію термін «сміхологія» (або написати про співомовку, гумореску, байку яка найбільше сподобалася)

Острожская Библия» состоит из 76 книг Ветхого и Нового завета (по сравнению с нынешними изданиями церковно-славянской Библии недостает только «Послания Иеремии»). Некоторые её части основывались на переводах Франциска Скорины. Среди источников указывают также «Геннадиевскую Библию» — рукопись конца XV века. Предисловие написано Г. Д. Смотрицким — отцом Мелетия Смотрицкого.

Имеются экземпляры с различными выходными сведениями, помещенными в конце книги. Небольшая часть экземпляров имеет на последнем листе текст выходных данных (колофон) в виде треугольника с датой 12 июля 1580, ниже помещена типографская марка Ивана Федорова. В других экземплярах текст оканчивается в два столбца, ниже типографской марки и выходных данных (на греческом и ц.-сл.) с датой 12 августа 1581 помещена концовка. В связи с этим часто говорят о двух различных изданиях книги. Однако на титульном листе всех известных экземпляров стоит 1581 год; по наблюдениям А. С. Зёрновой, описавшей 29 экземпляров, издание было одно, хотя по какой-то причине затянулось и некоторые листы были перепечатаны (в частности, исправлялись ошибки); разных комбинаций из перепечатанных и неперепечатанных листов достаточно много. 

Как и все издания Ивана Федорова, «Острожская Библия» набрана и сверстана безупречно. В ней для основного текста применён мелкий, но удобочитаемый «острожский» шрифт, полууставный с элементами скорописных начертаний, и набор в две колонки. Объем текста оценивают в 3 240 000 печатных знаков. Острожская Библия практически без изменений была перепечатана в Москве в 1663 г., так что по сути являлась официальной редакцией славянской Библии до 1740-х годов, когда была подготовлена исправленная так называемая Елисаветинская Библия, используемая и поныне.

Справді лицарський народ ті козаки

Недавно я прочитав(ла) повість Андрія Чайковського "За сестрою". Вона викликала в мене справжню бурю відчуттів.

Благородні козаки, відчайдушний та кмітливий головний герой, вірні друзі та дівчина в небезпеці - важко незахопитися!

Козаки... Їхня історія увінчана в віках, а народні пісні та легенди наштовхують на розуміння всіх традицій. Козак - вільна людина і цим все сказано. Хоча, як любить повторювати мій дідусь - "мало бути вільною людиною, аби стати козаком потрібно мати віру в серці і зброю в руках. Не просто вільна, а й озброєна людина". Мудрий чоловік.

Неможливо не погодитися зі словами Девлет-Гірея " Справді лицарський народ ті козаки".

Вони вірні друзі, умілі бійці та просто люди з гарним почуттям гумору.

У лицарів був закон - завжди допомагати нещасним та знедоленим. Козаки уміли розставляти пріоритети та вирішувати проблеми. Хоч і не завжди мирним шляхом.

Напевно ста козаком - велика честь, бо бути ним може не кожен. Запах пригод та широкий вільний степ манять його до себе. Ці люди - не просто лицарський народ, вони - достойні воїни, окрема нація, з якою не порівняється ніхто.