6. Відповім уривком із тексту "— А що мені думати? — подивився на мене дід Платон. — Думайте ви. Життя-бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П'єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п'єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі! — сказав дід Платон і примовк. Він висловив, нарешті, свою думку. Це була його правда. Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас."
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Прочитай розділи 9-11, епілог повісті З.Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» Виконай тест: Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» Один патріотично налаштований привид уподобав собі з’являтися а) у квартирі Наталочки; б) у квартирі пана Богдана; в) в Олеському замку. 2. Привид не міг розмовляти, та всіляко старався пояснити, що а) сім’ї Руснаків загрожує небезпека; б) назавжди може бути втрачена старовинна козацька реліквія; в) козакам під Берестечком потрібна до У подорож на Західну Україну сімейство Руснаків вирушило а) на чорному новенькому джипі; б) на маршрутному автобусі; в) на машині, яку мама назвала Машкою. 4. Першочерговою метою своєї подорожі сім’я Наталочки визначила а) Підгірці; б) Берестечко; в) Хотин. 5. Під час подорожі Наталочка знайомиться з хлопцем на ім’я а) Антип; б) Антон; в) Артем. 6. Через свою довірливість Наталочка потрапляє в пастку а) в Дубенському замку; б) у Тараканівському форті; в) в Хотинській фортеці. 7. У своїх видіннях Наталочка бачить а) як татари взяли в полон Богдана Хмельницького; б) як Антип збирається продати козацьку шаблю; в) як до останнього б’ються козаки і не здаються польському королю. 8. Наталочка будь-що хоче врятувати козацьку шаблю, тому наважується а) укласти угоду з чортом; б) самостійно, без до батьків продовжити пошуки шаблі; в) знайти козака-зрадника на прізвище Щур. 9. До Наталочці у пошуках шаблі намагаються а) працівники музею; в) історики та науковці; г) львівські пластуни. 10. У Підгірцях Наталочка потрапляє а) на бал до нечистої сили; б) в полон до Антипа та його сімейки; в) в поліцію. 11. В Олеську Руснаків звинуватили а) у пропажі старовинних рукописів; б) у пропажі картини ХVІІІ ст.. в) у пропажі козацької грамоти. 12. Розгадати загадку Антипка до пісня про а) Хмельницького; б) Сагайдачного; в) Наливайка. 13. Якби Наталочка не змогла розгадати загадку Антипка і знайти шаблю, то мусила б а) назавжди покинути свою сім’ю; б) прислуговувати Антипкові; в) все життя брехати. 14. За сміливість і наполегливість Северин нагородив Наталочку а) орденом княгині Ольги; б) відзнакою пластунських вмілостей; в) квитком на театральну виставу.
своïх записних книжках О.Довженко. Цей вислiв великого майстра
слова, всiєï укр. культури, безперечно, можна вважати його
творчим i життєвим кредо. Вiн належить до тих укр. письменникiв,
чия творча манера органiчно поєднала досягнення реалiзму та
романтизму. Що б не робив Довженко митець: знiмав кiно, писав пєси
чи сценарiï, створював генiальнi кiноповiстi чи розмiрковував над
тисячами питань у своєму Щоденнику завжди вiн залишався митцем
глибоко народним, закорiненим у рiдну земля, закоханим у ïï
людей i природу. Назавжди в його памятi залишились казковi сiножатi,
перший дзвiн коси, медовий запах трав i люди, серед яких народився, з
якими рiс, якi до на життєвому шляху. Мабуть, з дитячих лiт
мрiяв розповiсти про це, виношував задум довгими роками i втiлив його на
сторiнках кiноповiстi З. Д. (1954 — 1955).
Цей твiр Довженка цiкавий не лише як власне художнiй, але й як розповiдь
про народження митця. Це лiрична оповiдь мудрого фiлософа, полумяного
патрiота, генiального художника слова. Тонко вiдчував вiн красу
людськоï душi i красу природи, вважав, що без гарячоï любовi
до неï людина не може бути людиною творцем. Тому вже на схилi життя
захоплено i з синiвською вдячнiстю звертається Довженко до рiки
свого дитинства Десни. Колись вона назавжди зачарувала малого Сашка i
лишилася для нього зачарованою на все життя. Образ рiки постає
перед читачем з перших рядкiв повiстi, власне, з ïï назви, i
проходить лейтмотивом через увесь твiр. У ньому сконденсованi для автора
краса, болi i радощi народу, його рiдного придеснянського села. Це образ
символ великоï i малоï батькiвщини, вiн є головним в
образнiй системi твору. Довженко використав традицiйний фольклорний
образ рiчки, що символiзує рiку життя, яка тече то швидко i
бурхливо, то повiльно i розлого.