Охарактеризуйте Щуку.Яка деталь у байці засвідчує, що вона не без гріха

Щука – це хижа риба, від неї «у ставу ніхто життя не мав: того заїла в смерть, другого обідрала». Так про неї звучало у доносі. Правда це чи ні, та одна деталь у байці засвідчує, що вона не без гріха. Ходила чутка, «що ніби Щука та частенько. як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, то сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких…». Як говорять у народі, диму без вогню не буває. Недаремно, на захист Щуки і стала та Лисиця, яка брала хабарі.

ответ:Щука -це хижа риба від неї у ставку ніхто життя не мав.Того заїла в серть другого обідрала.Так про неї звучало у доносі.Правда чи ні та одна деталь у байці засвідчує що вона не без гріха.Ходила чутка що ніби щука та частенькояк тільки зробиться темненько Лисиці й шле то щупачка то сотеньку карасиків живеньких.Або линів гарненьких.Як говорять у народі диму без вогню не буває.Недаремно на захист Щуки стала лисиця.

Объяснение:

А) Іван Дробот

Продовжуйте, Дробот, що ви хотіли сказати перед боєм.

— Я хотів спитать вас, хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові, так от, звідки воно у вас береться, оте все, що говорять, і самі ми знаємо, що ви з любого пекла виходите переможцем, так от, що ви є така за людина, скажіть нам неофіціально, так, ніби ми і не на війні зовсім. Де ваш не бойовий, а, так би мовити, внутрішній секрет? Чи, може, я не так висловився, пробачте.

1. Леся Анастасіївна Воронина – українська письменниця, перекладачка, журналістка.

2. Народилася Леся Воронина 21 березня 1955 року в Києві в письменницькій родині.

3. Свої перші історії Леся вигадувала ще під час тихої години в садочку, коли потрібно було лежати мовчки. А перші літературні спроби показала дитячій письменниці Ларисі Письменній, з якою познайомилась у 7 років у палаці творчості м. Ірпінь.

4. У школі Леся зацікавилася фольклором, співала в хорі “Гомін”, захопилася східними єдиноборствами та йогою. У 1972 році вступила на заочне відділення філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, який закінчила у 1979 році.

5. Перші казки Леся Воронина написала для сина Євгена, щоб якось втихомирювати досить рухливого і веселого хлопчика. Згодом подала ці твори до видавництва “Веселка”, звідки прийшла рецензія, в якій письменницю докоряли за те, що в неї “звірі кращі за людей”.

6. Леся Воронина працювала в журналі “Україна” у 1987 – 1991 роках. З 1992 по 2006 рік була головним редактором дитячого журналу «Соняшник».

7. Сьогодні Леся Воронина – автор та ведуча програм каналу “Культура” на українському радіо. Основна тема її програм – сучасний стан української мови та культури. Вподовж 13 років під псевдонімом Гаврило Ґава писала цікаві сюжети коміксів. Більше ста їх було вміщено на сторінках журналу “Соняшник”. Її літературні твори виходили під різними псевдонімами: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич.

8. Твори Лесі Ворониної для дітей • 1996 р. – дитячий детектив “Суперагент 000”; • 2000 р. – “Таємниця смарагдового дракона”; • 2005 р. – “Таємниця пурпурової планети”; • 2006 р. – “Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9”; • 2007 р. – “Прибулець з Країни Нямликів”; • 2008 р. – “Хлюсь та інші”, “Нямлик і Балакуча Квіточка”.

9. Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9

10. Дитяча пригодницька науково-фантастична повість, що 2012 року отримала премію «Дитяча книга року BBC» • Тема — Людина, яка здолала свій страх, може перемогти наймогутніших ворогів. • Ідея — не потрібно боятися складних ситуацій, рідні люди не залишать ніколи тебе у біді, потрібно знати своє коріння і й любити своїх рідних; • Головна думка — заклик поважати своїх батьків, бабусь і дідусів.

Объяснение: