Розповідь в інститутці йде від

Кожного дня Юрко думав про той випадок, йому було дуже соромно повертатися влітку до села. Він зрозумів, що брав від світу лише те, що задовольняло його примхи і не розумів поведінки дівчинки з чистою душею.

Наступного літа Юрко повернувся до села, як і раніше його радісно зустрічали хлопці, а йому було соромно дивитись їм в очі, але він тепер вислухав кожного і радів їхнім розповідям. Він стояв і подумки шукав навколо Тосю. І ось, нарешті, сором’язливо вона вийшла з хати з вудочкою, привітно усміхнулась Юркові і запропонувала усім разом підти до річки.

Юрко вже їхав з сім*єю.Він сумнівався,що дівчинка прийде до нього.і ось Юрко несподівано закричав,щоб батько зупинив машину,батьки були наполохані.
-Що сталося?-запитали вони.
   Але хлопчик вже не чув їх.Він був досить далеко від машини.Через заднє вікно автомобіля юнак побачив Тасю,яка на велосипеді намагалася наздогнати сім*ю хлопчика.Ось Тася і Юра зустрілися.Він наче був на неї ображений,але в душі розцвів і зовсім не злився на дівчинку.вони довго розмовляли.і домовилися на наступне літо зустрітися.
    Пройшов час.Друзі закінчили ще один рік навчання.Юра приїхав у село і зустрівся з Тасею.Вони були радісні і зачаровані.Ось так дружба заполонила їх серця.В подальшому вони разом виховували сім*ю дикої качки.Юра і Тася були щасливі!

Р.S.Вибачаюся за помилки,немаю часу писати.Мій твір був у тричі більший.