Тема.Новела "Момент" Винниченка 1. Підготувати цитатну характеристику до образу Панни. 2. Написатитвір-мініатюру «Що таке справжнє щастя?».

Опис зовнішності:  «Сама настояща, городська панна, в гар­неньких черевиках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на колі­нах»

Очі: «А очі, як у зляканої лані, променисті, Чисті, великі». «Очі горіли напруженням і були великі, Прекрасні»

Сміх:

«Ах, якби ви знали, який сміх у неї був! А сміх є дзеркало душі»

Манери поведінки:

«Галантно повела вона рукою круг себе» «Вона вийняла з-під свитки хусточку і по­чала витирати мій лоб із серйозним і за­клопотаним поглядом» Зовнішність в екстре­мальних ситуаціях «Панна, з повислими на ній соломинками, з великими очима, із суворо застиглою по­статтю, здавалась якоюсь фантастичною феєю». «Волосся висмикнулось з-під хустки й ди­кими, серпосхожими пасмами обіймали лице. Свитка незграбно висіла на плечах і тягнула їх донизу». «З висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним, на­пруженим, диким». «Очі горіли їй, лице дрижало великим, безумним щастям побіди, побіди життя».

Риси характеру :

«Убити себе зумію». «А знаєте, мені чогось зовсім не страшно… Цікаво тільки дуже». «—… Ви надзвичайно гарні зараз. — Я не знаю, що треба сказати на це»

Вчинки:

«Стражники трусять уже товаришів… Якусь панночку шукають».

Погляди на життя:

«…А ім’я — пошлість». «Як мене вб’ють,… напишіть так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмира­ють ті, що люблять життя». Більше ні­чого» «— Наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати». «А вона, ніби дивлячись собі в душу, обривисто-напружено говорила: — Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошліть… Саме найбільше щастя буде мі­зерним в порівнянні з цим. Значить зовсім не буде». «— Я буду носити вас в душі».

Що таке справжнє щастя?

Доволi часто ми чуємо такi слова: Тодi я був по-справжньому щасливий! або Я щаслива, бо… i багато-багато подiбних висловiв, таких звичних для нашого слуху. А що ж вони насправдi означають? Пiдґрунтям щастя, є душевнiсть, сердечнiсть, простота, скромнiсть, але не приниженiсть, i що дуже важливо -умiння розумiти власнi бажання i прагнення посiсти гiдне мiсце в життi, адекватне своïм здiбностям. Проте, на жаль, не кожен здатний зазирнути у власну душу й пiзнати своє щастя. Шукаємо щастя по краïнах, столiттях, а воно скрiзь i завжди з нами; як риба в водi, так i ми у ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Пiдґрунтям щастя, є душевнiсть, сердечнiсть, простота, скромнiсть, але не приниженiсть, i що дуже важливо -умiння розумiти власнi бажання i прагнення посiсти гiдне мiсце в життi, адекватне своïм здiбностям. Проте, на жаль, не кожен здатний зазирнути у власну душу й пiзнати своє щастя. Шукаємо щастя по краïнах, столiттях, а ноно скрiзь i завжди з нами; як риба в водi, так i ми у ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь.

Объяснение:

справжня людина, на мою думку перш за все така. котра на бажає іншим зла. Котра не обурює, обманює людей, котра завжди до у важкий сітуації, котра не буде кидати смиття (наприклад квиток тролейбусу) на тротуар. а зачекає на урну, розуміючи ти самим, що слово "патріот" не тільки складається з вигуків на Майдані та блакитно-жовтому прапорі, а й в поведінці людини.

справжня людина ніколи не ображатиме тварин, тому що розуміє, що завдяки зусиллямлюдства їх стає все менш и менш на Землі, а жити тут треба буде ще й нашим онукам. Справжня людина майже завжди чесна (тому що бути чесним завжди неможливо апріорі) , бо не має потреби у брехні, їй спокоініше сказати правда. та будь що буде, чим брехати, а потім пригадувати де, скільки, коли та й що ти збрехав. Ще, на мій погляд, справжня людина, коли їй задають твір на тему в школі не йде до інтернету, на сайт мєйл.ру та не шукає там готову відвовідь на це питання, але це моя особиста думка, і ви можете із нею не погодитися

1.Літній вечір 1518 р.    2.Початок весілля в церкві Св. Духа.    3.Ворожка.     4.Дивне ворожіння.    5.Оддалік почулися крики.   6.Татари йдуть!   7.Настуня в полоні.  8.Серед своїх-Настя, в полоні-Хуррем.   9.Навчання полонянок Корану,історії,поведінці.   10.Перебування в Сулеймановому гаремі.   11.Зустріч із султаном.   12.Сулейман довго від неї не відходить...    13.Довга розмова з величним правителем.   14.Султан здивований чужоземкою.   15. Султан закохався в християнку.  16.Зависть подружок.   17. Зустріч з Кізляр-агою.     18.Отримання титулу "хатун".    19.Служіння її слуг.   20.Розмова з вченим про Настю.   21.Бувший монах Кізляр-ага.  22.Не прощається лиш зрада церкві.