Чому бджола не розуміє муху

Объяснение:

У байці Л.Глібова „Муха і Бджола“ Муха не розуміє Бджоли в її прагненні працювати, тому що вона ніколи не працювала.Муха тільки тей робила що гуляла,їла та спала.В той час коли Бджола працювала та втомлювалась.

Ось і все що я можу сказать.

Лина Костенко родилась в Киевской области, в небольшом городе Ржищев в семье учителей. По первому образованию она педагог. Второе высшее получала в Московском литературном институте. В советские времена принимала активное участие в диссидентском движении, за что была надолго исключена из литературного процесса. В 1963 году сняли с печати книгу стихов "Звездный интеграл", а книгу "Княжья гора" сняли с верстки. В 1968 году написала письма в защиту Вячеслава Чорновила в ответ на клевету на него в газете "Литературная Украина". После этого имя Лины Костенко в советской прессе долгие годы не упоминалось. В 1987 году Костенко издала роман в стихах "Маруся Чурай", за который была удостоена Шевченковской премии. В 2010-м, после фактически двадцатилетнего перерыва, писательница презентовала своим читателям и поклонникам прозаическую книгу "Записки украинского самашедшего". Лина Костенко - живая легенда. Ее произведения изучают в школах и университетах. Несмотря на такую популярность поэтесса не любит излишнего внимания к себе. Она даже отказалась от звания Героя Украины - "политической бижутерии не ношу". Говорит, что просто делает свое дело, ведь призвание писателя - писать. На днях писательница присоединилась к гуманитарной акции "Второй фронт АТО". Лина Костенко передала на фронт несколько сборников своих стихов с пожеланиями и словами поддержки.

Тема весняного пробудження розробляється й у вірші “Гримить”. Структурна новизна його в тому, що картини природи й 
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові 
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну 
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним 
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого 
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі – 
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у 
другій строфі набирає маштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі