Или перекликается содержание произведения Любови Пономаренко «Гер побежденный» с разделом, который мы изучаем «Ты знаешь, что ты - человек ...»?

На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?

Суспільно-побутові пісні поділяються на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, пісні наповнені душевними переживаннями.

Козацькі пісні оспівують героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності, в таких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака, передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки.

Чумацькі пісні відображають життя чумаків, які заради добробуту своїх родин покидати домівки, ішли чумакувати.

Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я.  

Бурлацькі пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлака й зневажливе ставлення хазяїна до нього (бурлаки (заст.) — це селяни, які, тікаючи від закріпачення, наймалися на тимчасові заробітки, вони зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними).

У рекрутських (рекрут (іст.) — солдат-новобранець) піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, родиною, висловлюється протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків.  

У солдатських піснях передана туга за рідним краєм, показана важка муштра.

У наймитських й заробітчанських піснях ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи.

Объяснение:

УДАЧИ И ПОЛУЧИТЕ 5

Якось пастушок гнався за козою і провалився в провалля коли він отямився він побачив велике місто і в цьому місті люди будували вежі але вони весь час розвалювалися тому що кожен будував їх на свій лад.

Пастушок підійшов до одного чоловіка і запитався в нього де можна поїсти і що це за місто але йому ніхто не відповів , втрачаючи Надію пастушок пішов далі і зустрів квологоо дідуся який стояв біля напіврозваленої і низької вежі, і тільки дідусь сказав пастушкова що ці люди, це яяни ,що вони не відповідають на питання інших тільки знають своє я

Цей дідусь теж був чужинцем у цій країні. Але покинути її не міг, бо дуже слабкий і не мав сил іти далі. Він не мав сили будувати вежу, тому вона вже зовсім завалилася.

Пастушок сказав дідусю що він охоче йому до вийти з цієї країни тільки щоб йому хтось дав поїсти але дідусь сказав що цим яянам не догодиш. Бо він все найкраще знає і уміє. Без звичайної їжі яяни обходяться, бо харчуються власним „я”.  „Я” кожного із жителів країни таке невичерпне, що всі мешканці майже безсмертні. Дідусь запропонував хлопчикові взяти кельму для новоприбулих, та починати будівництво своєї вежі. Але пастушок не хотів стати яянином, тому спитав, як звідси вибратися.

Тоді пастушок взяв немічного дідуся собі на плечі й пішов до найближчої брами. Там вимовив чарівне слово й опинився серед рідних місць та скель. А за спиною в нього був не дід, а мішок із самоцвітами.