Тестови питання за виршами а. малишкова

Рік народження автора:

варіанти відповідей

 

1920

 

1912

 

1932

 

1921

Запитання 2

Місце народження Андрія Малишка...

варіанти відповідей

 

Житомирщина

 

Київщина

 

Харківщина

 

Сумщина

Запитання 3

Скільки у родині було дітей?

варіанти відповідей

 

8

 

10

 

11

 

9

Запитання 4

Який інститут закінчив наполегливий юнак?

варіанти відповідей

 

Львівський

 

Київський

 

Харківський

 

Вінницький

Запитання 5

Від матері у А. Малишка виявилась любов...

варіанти відповідей

 

до праці на землі

 

до малювання

 

до краси природи

 

до рідного слова

Запитання 6

За фаховою освітою Андрій Самійлович...

варіанти відповідей

 

інженер

 

лікар

 

учитель

 

агроном

Запитання 7

Найдорожчою людиною, першим авторитетом, людським ідеалом була для А. Малишка...

варіанти відповідей

 

бабуся

 

кохана дівчина

 

його мати

 

учителька початкової школи

Запитання 8

Для чого мати (А. Малишко „Пісня про рушник”) сину дає рушник?

варіанти відповідей

 

на згадку про рідний край

 

щастя, долю

 

задоволення власних потреб

 

випадок поранення

Запитання 9

Герой твору А. Малишка „Пісня про рушник” простеле материнський рушник, наче:

варіанти відповідей

 

скатертину

 

килим

 

долю

 

оберіг

Запитання 10

Свою матір у творі „Пісня про рушник” А. Малишко називає...  

варіанти відповідей

 

любою

 

щирою

 

рідною

 

милою

Марічка - поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються «ніби самі по собі». Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинстві вона назавжди привернула серце Іванка до себе, пригостивши його цукеркою у відповідь на спробу побити її.   цитатна характеристика Марічки у творі "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського.

«Тоді дівчинка, зігнута вся, подивилась на нього спідлоба якимсь глибоким зором чорних матових очей і спокійно сказала:

— Нічьо... В мене є другі... май ліпші».

«Марічка теж вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись»

«Сходились коло церкви або десь в лісі, щоб стариня не знала, як кохаються діти ворожих родів. Марічка любила, коли він грав на флоярі. Задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі, прикладав мережану дудку до повних уст, і чудна пісня, якої ніхто не грав, тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигідно послали свої тіні смереки»

«Марічка обзивалась на груфлояри, як самичка до дикого голуба,— співанками. Вона їх знала безліч. Звідки вони з'явились — не могла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні по сіножатях, як смереки ростуть по горах... Марічка і сама вміла складати пісні».

«Як муть мряки сідати на гори, я сяду та й си заплачу, що не видно, де пробуває милий. А як в погожу річку зазоріє небо, я му дивитись, котра зірка над полонинков — тому бачить Іванко... Тільки співати залишу».

Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп’ятого! Аби тільки розбагатіти, наблизитися до «хазяїнів», придбати до рук ще шматочок. Адже, за його мораллю, «з грішми, сказано ж, і чорт не брат». Але в грошових справах немає ні братів, ні кумів: Калитка позичає Савці гроші не тільки під нечуваний процент, а ще, для певності, вимагає «запродажню запись на воли».