Напишіть цитатну характеристику Меггі/Чорнильне серце/Конкретно цитатну не звичайну.

Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні у XVI— XVII століттях.  Жорстокість ворогів не мала меж: братівці продавали на ринку, непокірні гноїли в темниках, на галерах, діти віддаляли у спеціальні Військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей вбивали.  Розлучили матір з дочкою, брату з сестрою.  Та не могли вбити в бранців любові до рідної землі, волелюбного духу.  Перед ними, як зірка, світиться яскравий образ далекої вітчизни.  Патріотичний подвиг української дівчини-невільниці виступив у думках «Маруся Богуславка», «Дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка» прийшла до темниці, яку вже тридцять літ силять козаки, і звільняє їх.  Невільники повертаються додому 《на ясні зорі, на тихі води, у край веселий ».  У думці Маруся зображувалася тільки в одному епізоді - звільнюванні бранців  та прощанні з ними.  Вона, певно, давно вже в полоні і не може порвати з тим життям, яке в неї склалося.  Маруся просить козаків передати батькам, щоб вони не збирали грошей, для її викупу , бо вона вже додому не повернеться

Образ Марусі  Богуславки- художний вимисел, але спирається він  на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків коли українські дівчата були дружинами турецьких вельмож. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на підмоги в ім'я батьків батьків. 

Почуття жалю до своїх співвітчизників змусило Марусю свідомо піти на подвиг.  На її чекає кара, коли паша, у якого вона викрала ключі від темниці, повертається додому.  Та паша пробачить Марусі за здійснений  нею вчинок, бо дуже любив дружину та дітей. 

Творці думи виявили велику майстерність у створенні образу Марусі Богуславки та зображенні її   героїчного вчинку, вміло викликали сюжет твору,   Тому, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся  Богуславка, показав  її велику любов до рідної землі, до народу, Та Маруся не могла повернутися на батьківщину бо любила свого чоловіка і  дітей.  Покинути їх вона не могла.

Серній Стеценко та Дмитро Омельчук - друзі-однокласники, які їдуть до села Юрківка, де живе бабуся Дмитра, або просто Митька.

Від свого нового знайомого Василя вони дізнаються, що у лісовому озері живе таємниче доісторичне чудовисько, і як доказ показав хлопцям шматок бурштину, який він знайшов там же.

Хлопці вирішили сфотографувати чудовисько, почавши щоночі його вистежувати. І от, то дивні звуки, то сліди, то пір'я, усе це справило на них враження та докази існування звіра. Вдень вони бігали до бібліотеки та читали багато книжок про динозаврів. От і вирішили хлопці назвати чудовисько Митькозавром на честь Митька. Однак, вкінці твору, під час чергового вистежування звіра, ним виявився Василь, який начепивши на себе різну бутафорію ледь не потонув у озері, а хлопці його врятували. І, коли Василь почав з них сміятися, то вони йому, на диво Василя, подякували. Бо завдяки йому вони дізнались багато цікавого та полюбили біологію.

Объяснение: