Кого уособлює собою образ блакитної дитини з однойменної повісті А.Дімарова?

Відповідь:

1 -Г  - Шевченко мріє про краще майбутнє для України в "Заповіті"

2-А - Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва у 1838  році

3-В -  харцизів (тобто, розбишаків ) і повісті  "За сестрою" називали ще потурнаками. Цитата "Його знали, як потурнака, харциза..."

4-В Загоном татар керував Мустафа (Ібрагім - це батько Мустафи, а також так звали самого жорсткого збусурманеного слугу купця Мустафи,  героя по імені Гасан у повісті не було, Карий - це ім"я харциза Карима)

5-В Сулейман-ефенді - це старий багатий татарський купець, який купив Павлуся у Карима в подарунок своєму синові.

6-Г Павлусь не хотів повертатися в вку, тому що прагнув визволити  сестру.

Завдання ІІ

1-Д порівняння "Мені так любо, любо стало, неначе в Бога.."

2-Б персоніфікація "По діброві вітер виє, гуляє по полю.."

3-В метаморфоза  ".. І на диво серед поля тополею стала"

4-Г епітет "Поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій"

Завдання ІІІ

Жанр твору "За сестрою" -  героїко-романтична повість

Актуальність творчості Т.Г. Шевченка полягає в його гарячій любові до Батьківщини, ненависті до ворогів і гнобителів українського народу. Слова Великого Кобзаря є особливо актуальними в наш час, час гноблення всього українського, час згортання свободи слова, знущання над мовою, культурою та історією України, приниження, приречення на бідність та поневіряння українського народу як у своїй державі, так і по закордонних заробітках.

Завдання ІV

1. До головних ознак народної балади відноситься:   1) жанр фольклору, віршований, ліро-епічний твір; 2)  невелика кількість персонажів;  3) зосередження уваги на моральних проблемах; 4)  напружений сюжет; 5) легендність та фантастичність; 6)  драматична, часто несподівана розв'язка;    7) використання діалогів і повторів; 8)  невеликий обсяг.

Майже усі ці ознаки ми зустрічаємо у творі Т.Г.Шевченка "Тополя". Це віршований твір; кількість персонажів невелика- дівчина, мати, ворожка; фантастичність (ворожбитство, дівчина перетворюється на тополю); досить велика кількість діалогів, особливо між дівчиною і ворожкою;  напружений сюжет та несподівана розв"язка  (дівчина, розлучена з коханим, без материної підтримки звертається до ворожіння, а також те, що дівчина стає тополею).

Віршований розмір:  

Не ще-бЕ-че со-ло-вЕй-ко

в лУ-зі над во-дО-ю

не спі-вА-є чор-но-брИ-ва

стО- я під вер-бО-ю

(У баладі «Тополя» немає правильного чергування наголошених і ненаголошених складів; поет змінив коломийковий віршовий розмір, розбивши 14-складовий рядок на два — по 8 та 6 складів.)

2. Якими рисами характеру були наділені козаки з твору "За сестрою".

Козакам у цьому творі притаманні такі риси як: доброта, милосердя, щедрість, сміливість, здатність до самопожертви, вірність своєму народові, своїй вірі, своїй рідній землі.

Адже лише добра, щира і милосердна людина може до тому, хто потрапив у біду: так рятували пораненого Павлуся. Всі козаки проявили при цьому таку рису характер як увагу і турботу: вони намагалися не шуміти, щоб не розбудити хворого хлопця. Семен Непорадний варив кашу в степу не для себе одного, а одразу з розрахунку на кілька козаків, не знаючи скільки їх ще буде. Не пошкодували хліба козаки і для харциза Карима, не знаючи ще що він зрадник. Сміливість, мужність і бажання визволити своїх людей з татарського полону до козакам вступити у не зовсім рівний бій з більш чисельними силами татар. У цій битві козаки також проявили свою кмітливість і знання військової справи. А Остап Тріска - здатність на самопожертву, коли сам на сам залишився із ворогом, рятуючи власним життям своїх братців-козаків.  А ще слід відмітити такі риси характеру козаків як нетерпимість до зрадників, справедливість і здатність відноситися до життя з гумором. Саме справедливим я вважаю розправу над зрадником Каримом. Варто також згадати відношення козаків до полонених ( полонених або не у бою вбивати не можна), а також те, з яким реготом хлопці козаки жартували над Мустафою.    

Пояснення:

За Костевими дивацтвами, незрозумілістю, непривабливістю, відчайдушністю криється біль, прагнення привернути до себе увагу, комусь сподобатися, довести, що він все-таки людина, а не якась істота, про яку всі одностайно кажуть: «байстрюк». Автор уважно виписує найдрібніші деталі в показі поведінки й зовнішності Костя: він схожий на «забитого боязкого собаку», що вишкіряє зуби й гавкає або гарчить в обличчя кожному, хто насміхається з нього. Кость постає перед читачами як безправна, зацькована, несправедливо ображена й принижена усіма дитина.

Він може за себе постояти й я вважаю, що це дуже добре. У той же час він відчуває себе якось принижено.