Визначити віршовий розмір уривка Т. Шевченко “Думка ”. Тече вода в синє море, Та не витікає, Шука козак свою долю, А долі немає.

Відповідь:

1. Про які часи йдеться у повісті «За сестрою» А. Чайковського?

а) Боротьба українців проти польської шляхти;

б) боротьба українців проти монголо-татарських нападів;

в) боротьба українців проти фашистів;

г) боротьба українців з половцями

2.Як звали головного героя повісті?

а) Семен;

б)  Панас;

в)  Павлусь;

г)  Андрій.

3.Назвіть рідне село родини Судаків, на яке черговий раз напали татари:

а) Зачепилівка;

б) Дністрівка;

в) Семигори;

г вка.  

4.Хто найперший передчував небезпеку?

а) Козак Семен Непорадний;

б) дід Панас;

в) брат Павлуся;

г) сотник Андрій Недоля.

5.Коли татари напали на село?

а) Зранку;

б) вночі;

в) опівдні;

г) після обіду.

6. Як звали сестру головного героя повісті?

а) Олена;

б) Галя;

в) Ганя;

г) Настя.

7. Кого характеризують слова: «Я, неначе саме щастя, хапаю чоботи, нашвидкуруч навстоячки намотую онучі і через хвилину стаю козаком-завзятцем…»?

а)  Семена;

б)  Панаса;

в)  Павлуся;

г)   Андрія.

8. Де було звичне місце зустрічі козаків у степу?

а) Біля найвищого кургану;

б)  посередині степу;

в)  за високою ковилою;

г) біля Свиридової могили.

9.Що побачив козак Семен Непорадний на заході вранці?

а) Пожежу; б) темні грозові хмари;

в) яскраво-рожевий пруг неба; г) сильний туман.

10. Яка пригода перервала роздуми козака Непорадного біля вогню?

а) Голосне іржання коней; б) свист стріл;

в) поява хлопчика на татарському коні; г) незрозумілі викрики.

11.Що знайшов Семен у сідлі коня?

а) В’язку стріл; б)  золото, гроші; в) пістолі; г) торбинку з сухарями;

12. Козаки брали з собою у похід 80-літнього діда Панаса, бо він…?

а) був досвідченим стратегом;

б) добре орієнтувався на місцевості;

в)  не хотів залишатися вдома;

г) лікував і розважав.

1. б

4. б

7. в

10. в

2. в

5. б

8. г

11. б

3. г

6. в

9. а

12. г

Головна думка :  треба любити й поважати своїх учителів, старших; любити свій край, його працьовитих і мужніх людей.

Зміст вірша А. Малишка щирий, задушевний завдяки досконалій художній формі.

Порівняння — посивіла ти, як в тяжкий мороз непожата нива; 

питальні та окличні речення, звертання — Де тебе питать?, Раднице моя на Вкраїні милій!, Вчителько моя; 

зменшено-пестливі слова — зошитки, сонечко; повтори — летять-летять; 

слова в переносному значенні — і роботи час проганяє втому; узяли фронти, впала чорна злива та ін.