Дослідіть, як В. Симоненко у вірші «Ти знаєш, що ти – людина?» акцентує увагу на тому, що людина – господар на землі. У чому це виявляється? Обґрунтуйте авторську позицію щодо цього

привіт, україно! пишу тобі з  

ні, я не воюю: тут просто мій дім. 

собака на дворі. і грушка солодка,  

що тато майбутнім онукам садив. 

 

криничка, що викопав дід на обійсті. 

(за рогом на цвинтарі дідо лежить.) 

вже осінь. в саду прибираємо  

вгорі розлилась вереснева  

 

у шафі книжки, що роками  

і мамині вишивки квітнуть зі сті 

у домі цім мама моя  

і я виростала в будиночку ці 

 

тут кожен камінчик знайомий з  

із дому й до дому десятки  

чому ж я сьогодні тікати повинна 

з-під цих найрідніших, найближчих зірок?  

 

я тут ховатись звикаю,  

як постріли чую з гарячих  

ні, я не жалі лиш хочу, щоб знала,  

що я тут, на фронті, плекаю свій

Мару́ся Богусла́вка — легендарна українська героїня XVI та XVII ст. Подібно до Насті Лісовської (Роксолани), Марусю взяли у полон турки і віддали до гарему турецького султана. Відома козацька дума цього періоду оповідає історію, як Маруся піднімається до такого рівня, що її турецький власник залишає з ключами від його замку і темниці. Вона використовує можливість звільнити 700 українських козаків-невільників, які перебували в полоні протягом 30 невільних (за іншими варіантами думи 33 роки) років. Та вона не повертається з ними додому, а залишається у гаремі, оскільки це стало єдиним життя, до якого вона звикла. Маруся символізує тих, хто залишає Україну, але все ще має сильне поєднання до землі свого походження.