1.Вірш «Осінь-маляр із палітрою пишною…» М. Рильського передає почуття А радості через багатий осінній урожай Б захоплення від барв осіннього лісу В задоволення людей від результатів своєї праці Г невдоволення від осінньої негоди, похолодання, відльоту птахів

Объяснение:

А) радості через багатий осінній урожай

Нещодавно я прочитала  оповідання Євгена Гуцала «Лось». Цей твір вразив мене не тільки чудовими картинами природи, гуманним ставленням автора до тварин, а й майстерним відображенням переживань хлопчиків, які зробили все можливе, щоб врятувати лісового красеня.
Євген Гуцало на прикладі двох братів показав істинну чистоту душі і щирість серця. Бо саме такі люди, як ці хлопці, зможуть не тільки захистити свою землю, оселю, а й до ншим у скруті чи горі. Саме такими чесними, безкомпромісними, щирими повинні бути і ми, бо нашому поколінню належить майбутнє України. із цьго побудуй питання..

Відповідь:

Я так і не зрозуміла чи потрібні події тільки 3 розділу чи ще й 2, тому відповідаю так:

2 розділ:

герої: Максим Беркут, Мирослава, Тугар Вовк, три старці-закличники

події: Автор описує село Тухлю, його жителів, їхні звичаї. Максим з гордістю показує і розказує боярину і його доньці про все довкола: про нову дорогу, зроблену тухольцями, про життя громади, по громадський суд, про красу Тухольщини. Вони зустрічають закличників і Максим пояснює Тугару про звичай їхньої громади скликати раду. Потім Максим показує Тугару і Мирославі святий камінь і розповідає легенду про Сторожа. Максим наважився попросити руки Мирослави, що дуже розлютило боярина. Але Мирослава просить батька віддати її заміж за Максима і присягається перед сонцем, що буде йому дружиною, ще й цілує Максима на очах у ошелешеного батька.

3 розділ

герої: закличники, Захар Беркут, Тугар Вовк зі своєю дружиною (тобто з десяток його вояків), Митько Вояка, інші тухольці та післанці з верховинських громад

події: опис місця, де збиралася громадська рада: майдану, липи, джерела. Опис Захара Беркута та його життя, життєвої позиції. Захар вважав, що життя чогось вартує лише доки людина може допомагати іншим, а тому ще в молоді роки Захар шукав того, хто навчить його лікувати. Так він опинився у скитських монахів. У одного з монахів Захар навчався три роки, далі повертається у рідне село. Мудрі поради Захара не раз ставали у нагоді як самим тухольцям, так і ближнім громадам. Далі описується як опинився у селі Тугар Вовк і як він себе повів з перших днів. Боярин нікого не питаючись, почав зводити будинок на громадській землі, далі відбирати у громади найкращі полонини і ліси. На всі обурення тухольців Тугар відповідав лише одне - це все моє, мені ці землі подарував князь. На громадській раді Захар звертається до людей із словами, що скоро їх чекають важкі часи, а тому їм потрібно бути міцними і разом, як ланцюг на копному знамені. Тугар Вовк таки приходить зі своїми вояками на громадську раду. Прийшов він у повній рицарській збруї, вів себе зверхньо і зухвало. Розказав громаді, що прийшов в Тухлю з міста Галич, бо князь Данило Романович йому подарував ці землі за роки служби, про що у нього є грамота від князя. Захар Беркут відповідає, що князю тухольці не підвладні, а тому для них ця грамота нічого не означає. Тугар Вовк намагається розказати, що княжа влада потрібна, щоб мати захист від ворога, який вже насувається на їхні гори, а громада того й не знає. Захар відповідає, що їм давно відомо про напади монголів, сам князь не тільки не прийде їх боронити, а взагалі десь зник. Тугар пропонує людям обрати його воєводою, але Захар питає чи знайдеться в громаді людина, яка може свідчити за або проти боярина. Зголошується Митько Вояка, який хотів розказати людям про те, що Тугар зрадник, але не встиг цього зробити. Боярин на очах у всіх людей вбиває Митька і покидає громадський суд. .Люди вирішують прогнати його з села. Тим часов прибувають посланці з сусідських громад з новиною, що їхні села зруйновано. Громада вирішує, що вони будуть боронитися від ворога.

Пояснення: