shutovaa3471
?>

1. Ідеєю оповідання «Білий кінь Шептало» є (з 1 – 20 завдання по 0, 5 б.) А захоплення прагненням особистості позбутися туги, жалю Б заклик до активної життєдіяльності В нівелювання самобутньої особистості під впливом натовпу Г засудження легковажності, надмірної гордості 2. Шептало змалку найбільше ненавидів А самотність Б пихатість Степана В бригадне дворище Г табун, гурт 3. Кульмінацією оповідання є А на волі кінь відчув себе особистістю Б Шептало біля водопою В самотність коня Г головне – знати про свою білизну 4. Головною проблемою у творі є А підступність і зрада Б формування особистості, роздвоєність її душі В мораль і бездуховність Г людина та природа 5. Інші коні недолюблювали Шептала, бо А у нього й досі не загоїлася на спині ранка, уподобана ґедзями Б він не любив бути в загорожі В у нього особливі стосунки з конюхом Г на пасовиську волів бути на самоті 6. Кінь забуває про все, окрім одного: А глузування з нього інших коней і хлопчика Б безглуздого кружляння в приводі В відрази після водопою Г тремтливої ілюзії волі та влади 7. Подумки Шептало критикував деяких коней за А бездіяльність Б обмеженість В безхарактерність Г надзвичайну покірність 8. Кінь Шептало найбільше соромився А становища робочої худобини Б бути осторонь від інших коней В зневаги конюха Г прикидатися покірним 9. Шептало піднімає голову й ласкаво ірже тому, що А нарешті знайшов спільну мову з табуном Б він може більше відпочивати В його охоплює солодке почуття прощення й солідарності з конюхом Г Степан усе частіше направляє його до міста 10. Усе життя для Шептала запаморочливо пахнув святковістю А луг Б ліс В цирк Г чистий водопій 11. Мати розповідала Шепталові про А гордих білих коней Б недосяжну волю В покірність і слухняність Г любов до життя 12. . Глибока образа охопила душу білого коня, коли А Степан безжально вдарив батогом Б його позбавили завтрашнього відпочинку В треба котити воза ранковою міською вулицею Г його постійно залишали самотнім 13. Через поблажливо-зверхній дотик білий кінь А низько схилив голову Б перестрибнув рів і помчав у лугову синь В сумно заіржав Г зачепив копитом хлопця 14. Білий кінь заіржав грізно та бойовито, перегукуючись із громами, тому що А розізлився на Степана через побиття Б відчув себе дуже сильним В вирішив помститися табунові Г хотів налякати малого хлопця 15. Неприємний спомин засмоктав у Шепталових грудях: А шелест соломи по стерні, щем спини Б розлука з матір’ю В Степанові дорікання Г намагання хлопчика загнуздати білого коня 16. Шептало не міг стримати буйної радості, бо А відчув запах справжньої волі Б навколо було чимало соковитої трави В був самісінький на всю луку Г мокрі мітлиці лоскотали черево та груди 17. У водянім дзеркалі Шептало побачив себе А переляканого через грім Б сумного В незвично білого Г гордовитого 18. Образ білого коня завжди уособлювався з А благородством і ніжністю Б життєвою енергією, силою та гордістю В непокірністю та нестримністю Г бажанням бути завжди щасливим 19. Білий кінь вирішив, що краще вже й надалі прикидатися А сіреньким і покірненьким Б полохливим і стурбованим В увічливим і розсудливим Г самотнім й ображеним 20. Шепталу раптом закортіло почути Степанів голос, бо А нарешті втамував спрагу чистою водою Б почував себе ніяково через утечу В наполохали яскраві блискавки Г прокинулася винувата довірливість до кривдника 21. Установіть відповідність між сюжетним елементом й уривком з твору (2 б.) А зав’язка 1 повернення Шептала до конюшні Б розвиток дії 2 відчуття справжнього щастя на волі В кульмінація 3 життєві перипетії Шептала Г розв’язка 4 конюх Степан із Шепталом вирушив за зеленим харчем 5 знайомство читача з білим конем

Украинская литература

Ответы

zakup-r51
Еней у поемі — козацький ватажок, «моторний і завзятіший од всіх бурлак», гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги («еней тоді купався в бразі»); він сміливий і відчайдушний, але за розвагами та пиятикою він забуває навіть про мету свого життя, начертану на скрижалях небесних,— побудувати нове царство, і зевс мусить не дуже чемно нагадувати йому про це. побратимів собі він вибирав не по силі розуму чи відвазі, а по тому, хто міг більше випити. не раз автор говорив, що еней був «п’яний до втрати людської подоби, а потім мучився на похмілля, але, легковажний і безпечний, він і не подумав змінити спосіб життя. з похмілля у енея «опухли очі, як в сови, і весь обдувся, як барило» вдача енея дуже суперечлива — він може бути «хлопець хоть куди козак», а може бути боягузом і плаксієм. але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого героя: … моторний, ласкавий, гарний і проворний, і гострий, як на бритві сталь. боягузливість енея: побачивши сівіллу вперше, еней так злякався, що «не знав із ляку, де стояв». у пеклі він всього жахається, ховається за сівіллу. його лякають безконечні людські мандрівки, буря і висока хвиля. наляканий гнівом зевса, «божественний троянець» …піджав хвіст, мов собака, / мов каїн, затрусивсь увесь; / із носа потекла кабака. потрапивши в скрутне становище, троянський полководець іноді навіть плаче. так, злякавшись бурі, яку підняли на морі еолові вітри, «еней тут крикнув, як на пуп / заплакався і заридався, / пошарпався, увесь подрався, / на тім’ї начесав аж струп» еней – троянський полководець і. котляревський наділив свого героя розумом та відвагою. у другій половині поеми еней перетворюється з веселого гульвіси на дипломата та мудрого державного діяча, справжнього козацького отамана, що піклується про своє військо, поважає його, розуміє, що перемога — насамперед заслуга хороброго війська: еней один не роздягався, еней один за всіх не спав; він думав, мислив, умудрявся… еней – справжній ватажок, здатний повести за собою людей, харизматичний, справедливий, відповідальний за долю свого війська. уміло організовує підготовку до бою і праці, будує фортецю, в бою винахідливий і розважливий. разом з тим він людина хоробра, сильна і спритна: махне мечем — врагів десятки / лежать, повиставлявши п’ятки. в бою еней — насамперед, лицар: «лежачих не займає», але захищає козацьку гідність і честь. багато в нього й інших чеснот: «правдивий чоловік», «як бува у нас, хотів останнім поділиться » тощо. еней – це збірний образ запорозького ватажка, у якому відтворені деякі риси українського народного характеру. джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
shhelina

Визначити спільні та відмінні риси в козацьких та чумацьких піснях пропоную так:

      До спільних рис можна віднести: тематику (а саме зображення нещасної долі народу), наявність історичної основи у творі, мажорний настрій, художні засоби (а саме використання постійних епітетів, застосування прийомів паралелізму, вживання слів зі зменшено-пестливими суфіксами, окличних речень).

        До відмінних рис можна записати: у козацьких піснях переважають патріотичні мотиви, засуджується державна зрада, підноситься слава та мужність козаків; а у чумацьких відчувається злиття з природою, мотиви туги за домівкою, тривога за інших чумаків.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

1. Ідеєю оповідання «Білий кінь Шептало» є (з 1 – 20 завдання по 0, 5 б.) А захоплення прагненням особистості позбутися туги, жалю Б заклик до активної життєдіяльності В нівелювання самобутньої особистості під впливом натовпу Г засудження легковажності, надмірної гордості 2. Шептало змалку найбільше ненавидів А самотність Б пихатість Степана В бригадне дворище Г табун, гурт 3. Кульмінацією оповідання є А на волі кінь відчув себе особистістю Б Шептало біля водопою В самотність коня Г головне – знати про свою білизну 4. Головною проблемою у творі є А підступність і зрада Б формування особистості, роздвоєність її душі В мораль і бездуховність Г людина та природа 5. Інші коні недолюблювали Шептала, бо А у нього й досі не загоїлася на спині ранка, уподобана ґедзями Б він не любив бути в загорожі В у нього особливі стосунки з конюхом Г на пасовиську волів бути на самоті 6. Кінь забуває про все, окрім одного: А глузування з нього інших коней і хлопчика Б безглуздого кружляння в приводі В відрази після водопою Г тремтливої ілюзії волі та влади 7. Подумки Шептало критикував деяких коней за А бездіяльність Б обмеженість В безхарактерність Г надзвичайну покірність 8. Кінь Шептало найбільше соромився А становища робочої худобини Б бути осторонь від інших коней В зневаги конюха Г прикидатися покірним 9. Шептало піднімає голову й ласкаво ірже тому, що А нарешті знайшов спільну мову з табуном Б він може більше відпочивати В його охоплює солодке почуття прощення й солідарності з конюхом Г Степан усе частіше направляє його до міста 10. Усе життя для Шептала запаморочливо пахнув святковістю А луг Б ліс В цирк Г чистий водопій 11. Мати розповідала Шепталові про А гордих білих коней Б недосяжну волю В покірність і слухняність Г любов до життя 12. . Глибока образа охопила душу білого коня, коли А Степан безжально вдарив батогом Б його позбавили завтрашнього відпочинку В треба котити воза ранковою міською вулицею Г його постійно залишали самотнім 13. Через поблажливо-зверхній дотик білий кінь А низько схилив голову Б перестрибнув рів і помчав у лугову синь В сумно заіржав Г зачепив копитом хлопця 14. Білий кінь заіржав грізно та бойовито, перегукуючись із громами, тому що А розізлився на Степана через побиття Б відчув себе дуже сильним В вирішив помститися табунові Г хотів налякати малого хлопця 15. Неприємний спомин засмоктав у Шепталових грудях: А шелест соломи по стерні, щем спини Б розлука з матір’ю В Степанові дорікання Г намагання хлопчика загнуздати білого коня 16. Шептало не міг стримати буйної радості, бо А відчув запах справжньої волі Б навколо було чимало соковитої трави В був самісінький на всю луку Г мокрі мітлиці лоскотали черево та груди 17. У водянім дзеркалі Шептало побачив себе А переляканого через грім Б сумного В незвично білого Г гордовитого 18. Образ білого коня завжди уособлювався з А благородством і ніжністю Б життєвою енергією, силою та гордістю В непокірністю та нестримністю Г бажанням бути завжди щасливим 19. Білий кінь вирішив, що краще вже й надалі прикидатися А сіреньким і покірненьким Б полохливим і стурбованим В увічливим і розсудливим Г самотнім й ображеним 20. Шепталу раптом закортіло почути Степанів голос, бо А нарешті втамував спрагу чистою водою Б почував себе ніяково через утечу В наполохали яскраві блискавки Г прокинулася винувата довірливість до кривдника 21. Установіть відповідність між сюжетним елементом й уривком з твору (2 б.) А зав’язка 1 повернення Шептала до конюшні Б розвиток дії 2 відчуття справжнього щастя на волі В кульмінація 3 життєві перипетії Шептала Г розв’язка 4 конюх Степан із Шепталом вирушив за зеленим харчем 5 знайомство читача з білим конем
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*