Президент Чехословаччини дав характеристику Івану Силі.Наведи приклади з тексту, які підтверджують визначні ним риси характеру героя.​

Пригодницька повість відомого дитячого письменника Олександра Гавроша розповідає про яскраві пригоди неперевершеного гірського силача Івана Сили. Прототипом головного героя повісті став легендарний закарпатський богатир Іван Фірцак, який виборов звання чемпіона Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту і об'їздив півсвіту, виступаючи в цирку, де здобув чимало яскравих перемог. Він славився своєю могутністю та враженнями глядачів. Один з його виступів відвідала найвища персона – президент Чехословаччини. Після виступу, президент щиро подякував персонажеві та надав невеличкий опис Івана, його характер, який ми можемо прочитати у творі: « Молодий чоловіче, у вас прекрасне майбутнє, — промовив Президент на прощання Іванові. Я ніколи не помиляюся, повірте моєму досвіду. У вас є юнацька щирість, безпосередність почуттів і, звісно, неймовірні природні здібності. Але найголовніше – це те, що ми маємо в своєму серці. Тож нехай ваше серце й надалі залишається таким же відкритим для світу, яким побачив його я». Як ми бачимо, президент з точністю описав внутрішній світ героя, риси характеру, які справді йому належать.

Объяснение:

Все минає, але любов після всього зостається

Харківщину можна по праву вважати однією із найкрасивіших куточків багатої та прекрасної української землі. Тому навіть і не дивує те явище, що саме ця благословенна земля подарувала життя величезній кількості талановитим художникам, композиторам, музикантам та просто творчих людям. Саме мальовнича природа допомагала та надихала митців на створення їхніх шедеврів. Просто неможливо відвести погляд від цих широких та протяжних ланів, врожайних полів, бурхливих річок та запашних лісів.

Перебуваючи саме в Харкові світ побачила славнозвісна

збірка «Басни Харковския» великого українського філософа та байкаря – Григорія Сковороди. На цій землі голос видатного митця звучав якось по особливому приємно.

Неабияк поповнив скарбницю української літератури і відомий уродженець Харківщини – Борис Грінченко. Саме завдяки його заслугам наш народ сьогодні має честь пишатися першим словником з української мови, котрий служить нам по сьогодні.

У 20 столітті Харків мало чим відрізняється від інших індустріальних центрів. Місто, яке вщент забудоване великою кількістю фабрик, заводів, університетів, інститутів, кінотеатрів та інших будівель вже

сяє своїм неповторним колоритом. Проте і ця обставина ніяк не впливає на спад творчого сплеску. Навіть сьогодні можна ще побачити будинок родини Алчевських. І споглядаючи на цю будівлю навіть не віриться, що всього декілька десятиліть тому в ньому проводились чисельні творчі вечори.

В цей час також творили та плідно працювали такі українські майстри слова та й просто талановиті люди як Олександр Довженко, Микола Хвильовий, Юрій Яновський, Микола Куліш, Валеріан Підмогильний та багато інших. Ці великі люди надавали місту неповторну атмосферу та неабиякого колориту, який вирізняв Харків з поміж інших не менш мальовничих краєвидів.

І хоча час безжально стікає, непохитною залишається наша пам’ять, любов та гордість за таких великих українців, котрі не дивлячись ні на що, не переставали славити нашу землю.

Объяснение:

За деякими творами Ліни Костенко стає повністю очевидним те, що ця практично легендарна українська письменниця була переконана, що кожна людина має крила. Більш того, в одному зі своїх творів вона прямо пише, що людина не літає, ходить по землі, але має крила.

Свою історію про "крилатісь" людини Ліна Костенко почала в поезії "Чайка на крижині". Пам'ятаєте ту маленьку чайку, яка так безстрашно сиділа на крижині? Вона не боялася ні пронизливого вітру, ні шаленого потоку холодної води: "Я ж маю крила, Нащо крилатим ґрунт під ногами?".

Нащо крилатим ґрунт під ногами?