Обряд, який відбувався під час гостювання Шрама у Череваня

Ішов одного разу Ісус Христос із святим Петром дорогою і бачать — чоловік городить пліт. Підійшли до нього і дивляться, як він це робить.

— Чому з такого тонкого пруття городиш? — питає чоловіка святий Петро.

— Не таке воно вже й тонке,— відповів чоловік.— Яке є, таким і городжу.

— Узяв би ти та нарізав товстого пруття, то і пліт би був сильніший,— озвався Ісус Христос до чоловіка.

— А нащо мені сильніший пліт? — посміхаючись, запитав чоловік.— До моєї смерті і цей видержить.

— А хіба ти знаєш, доки живеш? — здивовано запитав Ісус Христос.

— Певно, що знаю. Ще два роки мені залишилося прожити нацьому світі, то і цей пліт доти видержить. А потім, кому буде потрібно, то нехай собі зробить інший.

Тут Ісус Христос і святий Петро попрощалися з чоловіком і пішли своєю дорогою.

— Це недобре, Петре, що людина знає, доки живе,— озвався подорозі Ісус Христос до святого Петра.— Краще вже нехай чоловік не знає, доки живе, а тоді він буде сумлінно працювати і постійно дбати про себе і свою сім'ю.

Тому від того часу і аж по сьогоднішній день ні один чоловік не знає, доки живе.

Через воду він проводить,

А сам з місця вік не сходить.

(Міст) * * *

По полю ходить, жне, косить,

Зерно молотить, хліба не просить.

(Комбайн)

* * *

Хоч не літак, а крилатий,

Без крил не може працювати.

(Вітряк) * * *

Знизу клин

Зверху млин.

Тече вода

А їй не біда.

(Парасолька)

* * *

І червона, й соковита,

Та гірка вона все літо.

Припече мороз – вона

Стала добра й смачна.

(Калина) * * *

Кавунчики дрібненькі,

Смугасті та кисленькі,

У колючки вбралися

І кущиком назвалися.

(Аґрус)

* * *

Мов маленький м’ячик,

Висить, а не скаче,

Рум’яне, гладеньке,

На смак солоденьке.

(Яблуко)

* * *

Торох, торох,

Розсипався горох.

Почало світати –

Нема що збирати.

(Зірки)

* * *

Дерев’яний та довгенький,

Маю носик я гостренький.

На білому слід лишаю,

Усіх діток потішаю.

(Олівець) * * *

Ухопився за дріт,

Покотився у світ,

Потяг близняток

Цілий десяток.

(Електровоз)

* * *

Коли хочеш ти читати,

То повинен мене знати,

А коли мене не знаєш,

То нічого не вчитаєш.

(Абетка) * * *

З небесної діжки

Крижані горішки

На землю упали,

Шкоди нам завдали.

(Град)

Ну как то так!!