Образ мешканців міста з твору"Усмішка"

Сам написал:

Пам'ятаємо. Любимо. Сумуємо.

За пішли на війну синам

І поки їх немає, в пам'яті зберігаємо,

Їх образ, голос і дух.

Пам'ятаємо. Любимо. Сумуємо.

За пішли на війну чоловікам

І забути про вас нікому не дамо,

Адже Батьківщина так потребує вас.

Пам'ятаємо. Любимо. Сумуємо.

За пішли на війну жінкам

І в сльозах ставлення до них відобразимо,

Адже війна ламає їх життя.

Забути ми не зможемо, як ворог намагався увірватися додому,

Принісши з собою війну,

Як намагався зруйнувати нам мирний спокій,

Порушуючи звуками куль тишу.

Ми ніколи не забудемо, як в окопах гинули війни,

Як жінки і діти вмирали в полоні у ворога,

Як танки давили в цій страшній бойні,

Як звуки їх пострілів чулися на року.

Сили духу і сміливості не позичати,

Відвагу і любов до Батьківщини

Дозволили Батьківщину у ворогів відвоювати,

І спокійно нам далі жити.

Сонечку теплого посміхатися,

Хмарами білосніжними милуватися

Але ми пам'ятаємо якою ціною,

Прадіди і прабабусі жертвували собою.

Остап Вишня біографія коротко Остап Вишня – Губенко Павло Михайлович справжнє прізвище. Народився 13 листопада 1889 на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Закінчив двокласну Заньковецьку школу і Київську військово-фельдшерську школу.

Працював фельдшером у Київській залізничній лікарні. У 1917 вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. У 1919 за підписом Павло Грунський опубліковано перший сатиричний твір (фейлетон) «Демократичні реформи Денікіна» Працював у «Селянській правді» та у журналі «Червоний перець». 1921 — усмішка «Чудака, їй-богу» — вперше під підписом Остап Вишня. Став основоположником жанру усмішки. Після розпуску ВАПЛІТЕ стає одним з організаторів «Політфронту». У 1933 заарештували і звинуватили  тероризмі і контрреволюційній діяльності. 1933-1943 — на засланні в Ухто-Печорському таборі. 1944 — перший твір після заслання «Зенітка». Працював у журналі «Перець». У 1955 реабілітовано. 28 вересня 1956 року помер.   Твори: –         1919р. перший фейлетон «Демократичні реформи Денікіна» (підпис Павло Грунський) –         1921р. усмішка «Чудака, їй-богу» (підпис Остап Вишня) –         «Чукрен» та «Чухраїнці» –         1927р. гумореска «Моя автобіографія» –         1958р. цикл «Мисливські усмішки» («Сом», «Заєць», «Лось» та інші) Збірки: –         «Вишневі усмішки сільські» –         «Вишневі усмішки кримські» –         «Українізуймось» –         «Вибрані твори» –         «Вишневі усмішки театральні» –         «Усмішки» в 4 томах –         «Вишневі усмішки закордонні»

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ostap-vishnya-biografiya-korotko/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua