Порівняльна характеристика якима сомка та іванця брюховецького Чорна рада

Спільне: козацька старшина — гетьмани; розумні, енергійні, боролися за булаву.

Відмінне:

Яким Сомко - чесний, порядний, освічений, дотримується козацьких традицій і звичаїв; безкомпромісний; мріяв об’єднати Україну сильною рукою, зробити її незалежною.

Іван Брюховецький - хитрий, облесливий, нечесний,  жорстокий; влади добився обманом, підкупом; зневажливо ставився до козацьких старійшин, черні; мріяв про особисту владу, славу та збагачення.

Не зовсім привабливі риси Якима Сомка:

— Не люблячи запорожців, Сомко обожнює Кирила Тура за героїзм, відданість і мудрість;

— образив Лесю, коли в її присутності віддав перевагу Туру, дотримуючись козацької моралі, згідно з якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж жінка чи кохана дівчина;

— після поразки Сомко відмовляється від порятунку й подальшої боротьби (щоправда, заради друга та заради спокою в суспільстві, уникнення кровопролиття).

вів’єн вествуд – «королева панку», одна з найталановитіших модельєрів другої половини хх століття і одна з найбільших хуліганок, є іконою британської моди. це вона першою зробила собі їжачок з знебарвленого перекисом водню волосся, що стане «фірмовою маркою» панків всього світу. це вона першою придумала ці шалені шати – ланцюги та нашийники, роздерті штани, майки з провокаційними гаслами та малюнками. вествуд не робила моду – вона першою створила стиль вулиці.

у 2008 році емблемою міста ліверпуль були «суперламбананас» – дивні істоти жовтого кольору з головою чи то лами, чи то корови і з хвостом у формі гігантського банана. ці чудики видивлялися з вітрин і плакатів, звеселяючи перехожих своїм виглядом.

у 17-18 століттях в ії існувала посада королівського відкривача океанських пляшок з листами.

відмінною особливістю британської підземки можна назвати те, що не тільки лінії на схемах, але і поручні у вагонах різних ліній пофарбовані у відповідні кольори.

середньовічний футбол в ії мав надзвичайно азартний і грубий характер, і сама гра була, по суті, диким зборищем на вулицях. ійці та шотландці грали не на життя, а на смерть. не дивно, що влада вела наполегливу війну з футболом; випущені були навіть королівські накази про заборону гри. але популярність футболу в ії була настільки велика, що їй не могли перешкодити навіть королівські укази. саме в ії ця гра була названа «футболом», хоча це і відбулося не при офіційному визнанні гри, а при її забороні. на початку 19 століття у великобританії відбувся перехід від «футболу натовпу» до організованого футболу.

«чорний пудинг». після того, як забивають свиню і вирізують м’ясо, все, що залишається, пускають на приготування чорного пудингу (щоб нічого не пропадало дарма). звучить не дуже апетитно? але із запеченої свинячої крові, жиру, вівса, ячменю і певного набору спецій готується така страва, за яку б’ються королі. ресторани найвищого класу обов’язково включають «чорний пудинг» в меню – це вважається показником статусу закладу.

гельскою (споконвічною шотландською) мовою віскі називалося uisge beatha (ушга бе-ха).

в америці з’явилася нова версія популярної гри «монополія», в якій все просякнуто духом легендарних the beatles – «бітлополія». у цій грі в буквальному сенсі реалізована ідея пісні «all you need is love» – саме любов, а не гроші, гравцям потрібно накопичувати протягом гри і нею ж розплачуватися за придбання. замість нерухомості в «бітлополіі» альбоми beatles, і чим далі гравці захочуть просунутися по дошці, тим більше любові їм доведеться віддати.

винайдений як спосіб використати підмоклий на дощі ячмінь, віскі перетворився на найпопулярніший напій, який щороку приносить до шотландської скарбниці сотні мільйонів фунтів.

композиція з найдовшою назвою серед творів the beatles “everybody’s got something to hide excelit me and my monkey” була написана ленноном про себе коханого та йоко воно, яку він ласкаво називав мавпою.

christ church college – один із самих багатих та красивих коледжів оксфорда. у його знаменитому обідньому залі (dining hall) знімали сцени фільму про гаррі поттера.

є в оксфорді один знаменитий паб. називається він «eagle and child» (“орел і дитина”). існує він з 16-го століття. але знаменитий не цим. тут протягом 23 років (з 1939 по 1962 рік) щовівторка з 11.30 до першої години дня проходили зустрічі літературного гуртка “інклінгс” (inklings), членами якого були професор ійської мови і літератури мертонського коледжу, а також автор культової книги “володар кілець” джон рональд руел толкієн і його близький друг клайв стейплз льюїс – викладач магдален-коледжу та автор знаменитих «хронік нарнії».

знак пацифік отримав свій вигляд невипадково. він був розроблений британським художником джеральдом холтомом в 1958 році для руху за ядерне роззброєння (по ійськи ‘nuclear disarmament’). холтом взяв перші літери цих слів – n і d – та об’єднав їх семафорні позначення. у семафорної азбуці літера n передається прапорами, витягнутими вниз і всторони, а літера d – одним прапором вгору, іншим вниз. накладення цих ліній і визначило форму знака.

незадовго до чемпіонату світу з футболу 1966 року в ії головний його трофей був украдений з публічного показу. до пошуків підключили поліцію і скотланд-ярд, але виявили кубок через сім днів у заростях чагарнику одного з лондонських садів завдяки собаці по кличці піклз, гуляла там з господарем. після перемоги на чемпіонаті збірної ії собака була запрошена на банкет і отримала право облизати тарілки футболістів.

      шевченко написав дуже багато віршів. та найбільше мені сподобався вірш «садок вишневий коло хати». вірш був створений у важких умовах, коли поет був у казематі . написаний попри всі заборони писати у 1847 році в с.-петербурзі, коли думки автора линули далеко до рідного краю.

      цей вірш припав мені до душі тим, з якою влучністю у ньому розповідається читачу про працьовитий народ, з яким трепетом розкривається краса рідної землі:

садок вишневий коло хати,

хрущі над вишнями гудуть,

плугатарі з плугами йдуть,

співають ідучи дівчата,

      словами «сім’я, вечеря коло хати » автор закликає шанувати батьків , яких йому дуже не вистачало. не забувати українські звичаї. коли читаємо рядки вірша, можемо відчути ту затишну атмосферу і велику силу родини, коли всі збираються разом за столом .

      від вірша віє спокоєм і впевненістю . ми уявляємо собі той вечір, чарівний спів солов’я, задушевні українські пісні дівчат, що линуть у вечірній тиші. вірш коротенький, але в ньому дуже точно переданий колорит саме українського села:

затихло все, тілько дівчата

та соловейко не затих.