Прокоментуйте завершальну фразу Стусової літературознавчої праці: "Доля Тичини звинувачує і застерігає"

     
     I. Край дороги стоїть тополя. (Чумак біля неї сумно зупиняється, чабан із сопілкою печальну мелодію заграє.) 
     II. Історія тополі. (Дівчина покохала козака, а той загинув.) 
     III. Застереження автора молодим дівчатам. (Минають роки, марніє краса, залишаються спогади про зустрічі з чорнобривими козаками.) 
     IV. Дівчина чекає на козака. (Вона нудить світом, нічого не розрадить її.) 
     V. Мати хоче одружити дочку зі старим та багатим. (Дівчина попереджає, що краще помре, ніж одружиться з ним.) 
     VI. Дівчина іде до ворожки. (Вона хоче знати, що сталося з коханим, бо розлука така тяжка, що чорнобрива хоче втопитися.) 
     VII. Ворожка дає зілля. (Його треба тричі випити.) 
     VIII. Дівчина випиває його, стає несповна розуму та перетворюється на тополю.

     
     I. Край дороги стоїть тополя. (Чумак біля неї сумно зупиняється, чабан із сопілкою печальну мелодію заграє.) 
     II. Історія тополі. (Дівчина покохала козака, а той загинув.) 
     III. Застереження автора молодим дівчатам. (Минають роки, марніє краса, залишаються спогади про зустрічі з чорнобривими козаками.) 
     IV. Дівчина чекає на козака. (Вона нудить світом, нічого не розрадить її.) 
     V. Мати хоче одружити дочку зі старим та багатим. (Дівчина попереджає, що краще помре, ніж одружиться з ним.) 
     VI. Дівчина іде до ворожки. (Вона хоче знати, що сталося з коханим, бо розлука така тяжка, що чорнобрива хоче втопитися.) 
     VII. Ворожка дає зілля. (Його треба тричі випити.) 
     VIII. Дівчина випиває його, стає несповна розуму та перетворюється на тополю.