Якої думки НЕМАЄ у поезії Олега Ольжича "Захочеш - і будеш" A) Справжнє, наповнене боротьбою життя не для слабких Б) Сумління - вічне мірило вчинків B) Хвилини вибору і сумніву Г) Мета виправдовує засоби 2. Художній засіб у рядках: “І душа моя горить сьогодні” А) епітет Б) гіпербола В) порівняння Г) метафора 3. З творчістю якої поетеси перегукується творчість Олени Теліги? А) Ліна Костенко Б) Леся Українка В) Оксана Пахльовська 4. Теліга й Ольжич є поетами: А) авангардистами Б) реалістами В) емігрантами 5."Не треба слів! Хай буде тільки діло!" - цими словами автор твору звертається до А) майбутніх поколінь Б) сучасників В) своїх однодумців Г) ворогів 6. Який художній засіб використано у рядку"солодких грон і променистих вин"(вірш "Господь багатий нас благословив") А) Метафора Б) Гіпербола В) Епітет Г) Порівняня 7. Який художній засіб використано в рядках"Піти чи послати і стать сам на сам З своїм невблаганним сумлінням" (вірш " Захочеш - і будеш...") А) інверсія гіпербола Б) метафора В) порівняння 8. Поезія О. Ольжича (Олега Кандиби) насичена тематикою: А) громадянською Б) чуттєвою В) героїчною Г) пейзажною 9. Уривок "Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби - спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль.Зломи раптовий порив" належить: А) "Господь багатий нас благословив" Олега Ольжича Б) "Пломінний день" Олени Теліги В) "Захочеш - і будеш..." Олега Ольжича Г) "Сучасникам" Олени Теліги 10. Правильними є всі твердження, ОКРІМ: А) Олег Ольжич загинув у концтаборі Б) Олена Теліга - авторка п'єс та романів В) Справжнє прізвище Олега Ольжича - Кандиба г Поети довго жили поза межами України. 11. Правильними є всі твердження, ОКРІМ: А) Олена Теліга навчалася в педагогічному інституті Б) Олег Ольжич - син поета Миколи Вороного В) Олена Теліга загинула у 1942 році в Бабиному Яру Г) Письменники були членами Організації українських націоналістів 12. У людині, на думку Олега Ольжича, "лежить" А) солодкий тягар таємниць Б) невідгадана сила В) невблаганне сумління 13. Провідний мотив творів Олени Теліги А) безкомпромісна боротьба за волю і щастя рідного краю Б) за будь-яких обставин залишайся людиною В) повне зречення від звичайного, буденного життя заради боротьби 14. Над чим змушує замислитися О.Теліга читача поезії «Сучасникам»? А) знаходити час на відпочинок Б) зосередитись на чомусь позитивному В) у жодному разі не схиляти перед ворогом своєї голови Г) менше слів — більше діла 15. Що поєднує О.Телігу і О.Ольжича? А) жили у Польщі Б) були перекладачами в навчалися у Києві Г) діячі ОУН 16. Яка головна героїня у вірші "Сучасникам?" А) ніжна і чутлива Б)привітна і ніжна в сувора і спокійна Г)сувора і мужня 17. Проти чого виступає поетеса у поезії"Сучасникам?" А) проти війни Б)проти брехні В)проти бідності Г) проти сірості життя 18. До яких фольклорних образів-символів звертається авторка у поезії" Сучасникам?" А)вітру, дощу, сонця Б)вогню, води, вітру В)землі, води, вітру

ответ:омео – один из главных героев пьесы Шекспира, молодой сын главы семьи Монтекки, древнего и уважаемого рода в городе Вероне. В пьесе о нем мы впервые узнаем из разговора его отца с другом Ромео Бенволио. Старый Монтекки тревожится по поводу странного душевного состояния сына:

Его там часто по утрам встречают:

Слезами множит утра он росу

И к тучам тучи вздохов прибавляет.

От света прочь бежит мой сын печальный

И замыкается в своих покоях;

Завесит окна, свет дневной прогонит

И сделает искусственную ночь.

Ромео не хочет делиться с отцом причинами своей печали, в пучину которой погрузился с головой:

Но он один – советчик чувств своих.

Он – не скажу, что сам себе не верен,

Но так он необщителен и скрытен,

Так недоступен никаким расс Из разговора Ромео с Бенволио мы узнаем, что причиной печали главного героя является неразделенная любовь к девушке Розалине - «нелюбовь ко мне возлюбленной». Ромео томится тягостными чувствами, унынием. «Любовь» к Розалине тяжестью лежит на его душе:

О гнев любви! О ненависти нежность!

Из ничего рожденная безбрежность!

О тягость легкости, смысл пустоты!

Бесформенный хаос прекрасных форм,

Свинцовый пух и ледяное пламя,

Недуг целебный, дым, блестящий ярко,

Бессонный сон, как будто и не сон!

Такой любовью дух мой поражен.

Ромео говорит много о коварстве своей «возлюбленной», своем несчастье, горестях любви, постоянно жалуется.

Тсс… нет меня! Где ты Ромео видишь?

Я потерял себя. Ромео нет.

Я заживо убит ее обетом!

Я мертв – хоть жив и говорю об этом.

Нет, но несчастней я, чем сумасшедший:

В темницу заперт, голодом измучен,

Избит, истерзан…

Стрелой его (Купидона) я ранен слишком сильно,

Чтоб на крылах парить, и связан так,

Что мне моей тоски не перепрыгнуть.

Любовь, как груз, гнетет меня к земле.

Как мы позже узнаем, «любовь» эта была надуманной, наигранной. Молодой Ромео искал развлечься, а образ несчастного любовника как нельзя лучше подходил его страстной юной натуре. Его чувства брат Лоренцо называет «глупый пыл»:

А Розалина! Ты ее забыл?

В глазах у вас – не в сердце страсти пыл.

Из-за нее какие слез потоки

На бледные твои струились щеки!

Что вызубрил любовь ты наизусть,

Не зная букв.

В Вероне отношение к Ромео хорошее, он благороден. Даже старик Капулетти, глава враждующего семейства, положительно отзывается о Ромео:

Себя он держит истым дворянином;

Сказать по правде – вся Верона хвалит

Его за добродетель и учтивость.

Ромео беспристрастен к вражде семейств, не ищет стычек и драк, не жаждет крови. Он скорбит о том, что ему пришлось пролить кровь его врагов, однако Ромео сделал это по необходимости вступиться за честь своего убитого Тибальдом друга Меркуцио:

Ромео с ним заговорил учтиво,

Указывал, как пуст предлог для ссоры,

Предупреждал, что гнев ваш будет грозен, —

Все так спокойно, кротко и смиренно, —

Но ярости его не обуздал…

Объяснение:

Цього мабуть достатньо

Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим своїх видатних п'єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні його п'єси залишаються актуальними. І причина цьому — процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси — це в якійсь мірі випробування для суспільства: чи вдасться зберегти ті загальнолюдські цінності, які упродовж століть оберігала людська спільнота заради моральності підростаючого покоління.

На відміну від персонажів Карпенка-Карого, нинішні герої не такі однозначні, як у драматурга, вони мають вищу освіту, інколи освіту в декількох галузях і безперечний досвід у таємничому світі "тіньового бізнесу", а ше кажучи, вони майже всі пройшли складну школу через уміння виживати в корумпованих складних структурах. Що ж спільного у героїв Карпенка-Карого та "героїв нашого часу"? Безумовно, що прагнення мати якомога більше грошей, одним словом, гроші заради грошей. Пузир, Калитка не зупиняться ні перед чим, аби тільки збагатитися. А що сучасні бізнесмени? Гроші на першому плані в усіх "крутяків" (а використовуючи сучасну лексику, — в "олігархів") і, на жаль, не заради розвитку якоїсь галузі виробництва, бо це мало б позитивний відтінок, а саме заради грошей, великих грошей. Тільки ховають вони їх не в калитку, не в придбання товарів чи земель, не в удосконалення виробничих процесів, а в банки-схованки за кордоном, "на чорний день". І з'являється інтерпретація: не "на чорний день", а "щоб і моїм онукам вистачило". Бачте, апетити вже не такі, як у Пузиря чи Калитки. їм уже давай більше. І якщо відкриття пам'ятника Котляревському для Пузиря було "без надобності", то сучасні пузирі та калитки і з мистецтва роблять гроші. Правда, виникає питання, чи можна те, що вони підтримують, наприклад на сцені, назвати мистецтвом. Але народу "наравиться", тож і течуть грошики в кишені пузирів.