Нещодавно на уроках української літератури ми вивчали поетичну спадщину Андрія Малишка. «Пісня про рушник», «Вчителька», «Стежина» дуже знайомі кожному з нас. Раніше, багато хто з нас вважав слова віршів, покладені на музику, народними.
У чому ж проявляється народність цих поетичних рядків. Автор неодноразово використовує анафору, повторюючи рядки віршів. Цей прийом допомагає відчути присутність приспіву, надати ще більшої виразності певним поетичним рядкам. Римованість дозволяє легко запам'ятати не тільки вірш, а і його мелодійне звучання. Порівняння та синоніми роблять слова проникливими та душевними:
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
Звісно, не тільки побудова та художні засоби прославили ці пісні. Поезія Малишка дуже змістовна, як віковічна українська народна пісня. Вона про «вічні» та «широкомасштабні» теми: про рідну матір, материнську любов, порадницю в житті школяра - вчительку, отчий поріг, щирі почуття, життєві обереги. Саме в піснях, які співає народ, закладена невмирущість поезії автора.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
с тестом 1. Полудневою вуличкою ходили: А Сон і Дрімота; Б Дрімота і Полудниця; В Полудниця і Сон; Г Сон, Дрімота і Полудниця. 2. Чому сни люботинського князя про війни, зруйновані фортеці, полонених були особливі? А снилися тільки зранку; Б снилися опівночі; В снилися в полудень; Г снилися кожної першої неділі місяці. 3. Чому люботинський князь розпустив своє військо? А війн не було, а грошей на утримання війська йшло багато; Б князеві розказали про змову лицарів проти нього; В лицарі не хотіли йти на війну; Г хотів, щоб лицарі відпочили. 4. Скільки тижнів дав князь воєводі, щоб той підготував військо? А 2; Б 3; В 4; Г 5. 5. Хто воєводі розказав про дракона? А старець; Б кожум’яка; В подорожній; Г побережник. 6. Кому належать слова: «Хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде»? А князю; Б воєводі; В князівні; Г пустельнику. 7. Хто писав книги діяріуш та літопис люботинський? А князь; Б дракон; В князівна; Г пустельник. 8. Що князь назвав бабською, а не лицарською справою? А говорити з драконом; Б викурювати дракона димом; В намагатися домовитися з драконом; Г виманювати дракона. 9. Що писав дракон? А літопис; Б казку; В повість; Г вірші. 10. Чому тільки з драконом князеві було цікаво розмовляти? А дракон знав багато віршів; Б змій розповідав легенди; В змій був хорошим слухачем; Г з драконом він переставав бути князем. 11. Як дракон пояснив князю свою згоду на герць? А він хотів добра для Настасії; Б хотів урятувати князя; В чув поклик учителя; Г відчув в собі жорстокість. 12. Коли дракон погодився на герць, князь А засмутився; Б вдавав, що засмучений; В довго відмовляв дракона; Г одразу підтримав змія. 13. Ким були четверо гінців, яких зустрів княжий гінець? А лицар та слуги; Б лицар, джура та слуги; В слуги лицаря, який заблукав у лісі; Г чотири лицарі. 14. Хто вказав Лавріну з Горшова дорогу в Люботин? А відьма; Б мати; В пустельник; Г воєвода. 15. Чому князеві перехотілося влаштовувати герць? А боявся, що дракона вб’є не Лаврін; Б боявся, що вб’ють дракона; В не хотів віддавати переможцю свої землі; Г боявся, що розпочнеться війна. 16. За якою деталлю дракон мав впізнати лицаря, якому треба було піддатися? А золотий шолом; Б голуба стяжка; В золотий щит; Г голубий пояс. 17. Про князівну дракон написав А казку; Б оповідання; В вірш; Г поему. 18. Чому лицар Лаврін не зміг спочатку вдарити дракона? А дракон оборонявся; Б подивився в око дракона; В його випередив інший лицар; Г Настасія захистила дракона. 19. Укажіть вразливе місце дракона А черево; Б п’ята; В хвіст; Г передня лапа. 20. Чим був убитий дракон? А списом; Б мечем; В гарматою; Г стрілою. 21. Що пан Лаврін взяв на згадку про бій? А зуб дракона; Б луску дракона; В шкірку дракона; Г нічого. 22. Де поховали дракона? А на галявині; Б у печері; В у лісі; Г у яру. 23. В якій частині з’являється образ мух? А експозиції; Б зав’язці; В розвитку дії; Г кульмінації . 24. Кого символізує образ Юди у вірші дракона Грицька? А Лавріна; Б джуру; В Настасію; Г князя.
Нещодавно на уроках української літератури ми вивчали поетичну спадщину Андрія Малишка. «Пісня про рушник», «Вчителька», «Стежина» дуже знайомі кожному з нас. Раніше, багато хто з нас вважав слова віршів, покладені на музику, народними.
У чому ж проявляється народність цих поетичних рядків. Автор неодноразово використовує анафору, повторюючи рядки віршів. Цей прийом допомагає відчути присутність приспіву, надати ще більшої виразності певним поетичним рядкам. Римованість дозволяє легко запам'ятати не тільки вірш, а і його мелодійне звучання. Порівняння та синоніми роблять слова проникливими та душевними:
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
Звісно, не тільки побудова та художні засоби прославили ці пісні. Поезія Малишка дуже змістовна, як віковічна українська народна пісня. Вона про «вічні» та «широкомасштабні» теми: про рідну матір, материнську любов, порадницю в житті школяра - вчительку, отчий поріг, щирі почуття, життєві обереги. Саме в піснях, які співає народ, закладена невмирущість поезії автора.