даю 40 бОпрацюйте матеріал про історію написання роману, його джере-ла та композицію. Зробіть конспект у вигляді тезЧорна рада)​

Украинский:

Чорна рада »(укр. Чорна рада) - історичний роман про Україну, написаний українським письменником Пантелеймоном Куліш, перші розділи якого були опубліковані в 1845 році. У цій «хроніки історичних подій» автор відтворив відомі історичні події - чорну раду в Ніжині в 1663 році. Твір був написаний під впливом історичних романів Вальтера Скотта.

чорна рада

Чорна рада

Обкладинка книги «Чорна рада» .gif

Жанр

історичний роман

Автор

Пантелеймон Куліш

мова оригіналу

Український

Дата написання

тисяча вісімсот сорок шість

Відповідь:

1. Хто винен у тому, що ідея з прокладанням метро не вдалася? - на думку хлопців, винна льоха Манюня, яка провалилася у "метро".  цитата:  Ми вже підкопалися майже до половини свинарника, і раптом непередбачена катастрофа! — клята льоха Манюня провалилася в наше метро.

2. Скільки коштував би, за задумом хлопців, проїзд у метро? цитата: Три копійки в один кінець. Родичі безплатно. З учительки арифметики — п'ять копійок.

3. Чому Івана Реня звали Явою?  цитата: То він сам себе так назвав, коли йому лише років півтора було. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я — Ваня", а вийшло "Ява", чи то "Іван" у нього так прозвучало (бо насправді його Іваном звати),

4. Чим славився дід Яви? він був чудовим мисливцем цитата: А дід (ви уже з ним знайомі) — мисливець завзятий, на полюванні, коли стріляє, ліве око онучею зав'язує. Бо в нього ліве око без правого не примружується. Як ліве примружить — праве саме заплющується. Але ж і б'є дід Варава з тою онучею, ох же ж і б'є!

5. Хто присоромив Яву? менш сестричка Яришка цитата: Якось Ява з Яришкою, сестричкою меншою, посварився і при всіх плескачів їй надавав. Так вона, замість того щоб заплакати, раптом як закричить:

— Опозогив! — Вона букву "р" не вимовляє. — Маму-депутата на все село опозогив. Загаза чогтова!  Такого шелесту наробила — Ява не знав, куди й очі подіти.

6. Як назвав хлопців дід Салимон?  цитата: Ти чув, як дід Салимон учора біля сільмагу казав: "Ондо, каже, Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні".

7. Чому Ява весь час вигадував різні штуки-закаблуки? цитата: І Ява весь час вигадував різні штуки-викаблуки заради нашої слави.

8. Що зробили хлопці під час лекції в клубі? цитата: Отож ми з ним піймали в лісі пугутькало і випустили в клубі під час лекції

9. Що надихнуло хлопців провести бій биків? цитата:  Ти пам'ятаєш, ми в клубі закордонне кіно дивилися "Тореадор"?

10. Якою була перша кандидатура на роль бика? цитата: Ми повмощувались зручніше і почали обговорювати подробиці. Насамперед — бик. Кандидатура колгоспного бугая Петьки була відхилена одразу.

11. Хто був другою кандидатурою на роль бика? цитата Другою кандидатурою був цап Жора. Це я його кандидатуру висунув, щоб помститися.

12. Чим закінчився вибір кандидатур? корова Яви Контрибуція цитата: Це ж ти винен. Ну, гаразд, спробуємо Контрибуцію.

Пояснення:

Объяснение:

Напевно, дехто із нас ще в дитинстві мріяв навчитися літати. Тільки не літаком, а по-справжньому, з крилами. Та, на жаль, реальність залишається реальністю.

Образ крилатої людини завжди цікавив відомих світових і вітчизняних письменників. Зачепила цю досить філософську тему наша українська поетеса Ліна Костенко. Авторка по-новому переосмислює буття людини, сенс її існування й призначення. Але чи справді людина може літати?

Відповідь авторки однозначна – безумовно! Але не тілом. Душею, серцем, подумки, мріями – все це допомагає відірватися від щоденних справ, взяти уявні крила й поринути ввись.

Так у своїй поезії «Чайка на крижині» Ліна Костенко змалювала образ самотньої чайки. Вона полишила свій гурт і сидить на тонкій крижині, яка от-от трісне. Саме це непокоїть ліричну героїню. Проте, як виявилося, хвилюватися не варто,  чайка – вільна істота, підкорити яку зможуть тільки небеса. Навіщо їй ґрунт? Таку позицію ніколи не зрозуміє людина, яка боїться труднощів. Є в ній щось таємниче. Інколи помічаєш чайку і, здається, летить вона у незвідані краї, яких не осягнути людині.

Та все ж є щось між чайкою і героїнею спільне. І це щось – свобода. Я вважаю, що якщо  людина буде вільною від сірої маси, як птах, то обов’язково отримає свої крила у вигляді чеснот, доброти, щирості, поетичності. Адже життя безкрилої людини одноманітне.

Крила – це наша духовність, наш внутрішній світ. І хоч вони не вкриті пір’ям, як у чайки, проте все ж допомагають відірватись від землі та поринути в дивовижний світ мрій і відкриттів.