Кому з героїв належать ці слова: "Встав вранці, вмився, привів себе в порядок - і відразу ж приведи в порядок свою планету"?​

Маленький принц из сказки Антуана де сент-Экзюпери

Объяснение:

ответ:Маленькому принцу

Объяснение:удачи)))

Тема: відтворення роздумів поетеси про сенс життя людини.  
Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов'я­зано, перебуваючи далеко за його межами.
Основна думка: «Нащо крилатим грунт під ногами»?«Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої».
Жанр: поема.
Віршовий розмір: диптих.
Композиція: твір складається з п'яти частин: «Надбережжя», «Крига на Одрі»,  «Крила», «Грунт», «Усміх», кожна з яких має свій зміст, закінчену думки але в той же час пов'зані з перебуванням Л. Костенко у Польщі, зокрема, у порту міста Щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її при значення на землі, любові до рідного краю.
Сюжет: лірична героїня, перебуваючи у Польщі, зокрема, у морському порту Щеціна гає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступала весна, скресала крига. На одній з крижин вона побачила чайку. Це підштовхнуло її до роздумів про смисл життя людини. Людина має крила, але як птах не літає, бо людські крила зроблені « не з пуху, а з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, з вічного поривання, з щирості до роботи, з щедрості та турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії». Героїня твору любить Польщу за її легенди, мову, звичаї, дружбу, щирість, але для неї рідний край — наймиліший. Одного разу вона побачила корабель з прапором рідного краю, який збентежив її душу і серце. І лірична героїня остаточно зрозуміла, що, де б ти не був, але батьківська земля, рідний край для кожної людини є наймилішим.  

Значит, не умерла эта традиция, не умер рушник. Так встречали новобрачных в Украине и сто, и двести лет назад. Даже сейчас, когда на нынешних невестах — роскошные подвенечные платья, на женихах — элегантные смокинги, а свадебные кортежи состоят сплошь из сверкающих «иномарок», непременный атрибут даже самого современного свадебного торжества — простой, может быть, даже грубый украинский рушник. Он не изменился. Изменилось время, другой стала Украина, а украинский рушник остался прежним. На нем все так же рдеют ягоды калины и рябины, поют птицы, зеленеют ветви деревьев, синеет лен. Его, как и прежде, вышивают с любовью, подолгу просиживая у окна.