Зображення моделі майбутнього суспільства, здобуття освіти та фаху – це ...головна думка твору «Фах»тема твору «Фах»ідея твору «Фах»зав’язка твору «Фах»

Зображення моделі майбутнього суспільства, здобуття освіти та фаху – це тема твору"Фах"

ответ:Зображення моделі майбутнього суспільства, здобуття освіти та фаху – це ідея твору «Фах».

Відповідь:

У третьому розділі повісті "Климко" описано як головний герой залишившись просто неба після того як згоріла станція, знайшов притулок у колишній ваговій. Як він облаштовував це своє тимчасове житло, як допомагав йому з облаштуванням друг Зульфат. А потім хлопці зустріли на базарі свою колишню вчительку. І саме цей епізод мене саме більше вразив у третьму розділі повісті. Мені здається, що я ніби аж бачу - молоду, красиву, але дуже бліду і розгублену жінку з немовлям на руках. Вона притискає до своїм грудей саме цінне, що має у житті : свою дитину і свою єдину святкову сукню. Цю сукню вона готова виміняти хоч на якісь продукти, тому що їй немає чим годувати маленьку донечку. Їй немає на кого розрахоувати, вона не чекає ні від кого до , їй нікуди іти з маленькою дитиною. Напевне, в цей момент до її колишніх учнів, звичайних хлопчаків, здавалася їй дивом.  

Пояснення:

"Енеїду" Котляревсьокого по праву називають енциклопедією українських старожитностей. Так, у поемі зображено представників різних станів українського суспільства, народні звичаї й обряди, селянський і панський побут, міфи, легенди і вірування українців. Розповідь про троянців, карфагенян, сицилійців, рутульців, олімпійців-богів несе на собі ознаки українського колориту. Наші славні діди співали пісень про Сагайдачного та Січ, палили роменський тютюнець, носили шапки з решетилівських смушків. Вони виросли на українській землі, зокрема на Лівобережжі, про що свідчать назви населених пунктів у творі: Полтава, Опішня, Решетилівка, Лубни, Гадяч. У ватазі Енея ми натрапляємо і на українські імена: Педька, Терешка, Панька, Охріма, Леська, Олешка, Пархома тощо.Котляревський зумів зберегти у поемі дух козацької незалежності і це забезпечило їй неповторну й національну самобутність. У творі описані українські страви: галушки, лемішку, куліш; напої: сливянка, мед, горілка, сирівець, пиво. Зображено і український одяг (спідниця, запаска, очіпок), і народні ігри: журавель, хрещик, Панас, жгут. Цікаво, що Котляревський описав і вечорниці в пеклі, місцем яких була сільська хата. Там дівчата пряли, вишивали, розповідали казки, співали тощо. Вечорниці - це своєрідний університет культури на селі, де виблискує скарбниця людської мудрості. На вечорницях часто єдналися молоде українське подружжя.