Особливості роману «Чорна рада» Контрольна робота Літературний процес 40–60-х рр. ХІХ століття 1.Укажи, коли відбуваються події у творі П.Куліша "Чорна рада" А 1659 року Б 1663 року Г 1665 року В 1668 року 2. Кого в романі "Чорна рада"називають "кармазинниками" А московських бояр Б городове козацтво В селян Г міщан 3. Герой "Чорної ради", носій ідеї об`єднаної України під владою одного гетьмана А князь Гагін Б Кирило Тур В І.Брюховецький Г Я.Сомко 4. Наяку посаду обрали І.Брюховецького на «чорній раді» А гетьмана Лівобережної України Б гетьмана Правобережної України В гетьмана Правобережної та Лівобережної України Г гетьмана Запорізької Січі 5. Укажи справжнє ім`я Марка Вовчка А ЛарисаКвітка – Косач Б Марія Вілінська В Ольга Косач – Драгоманова Г Ієремія Галка 6. Укажи, творів якого жанру немає у творчому доробку Марка Вовчка А Казки Б Повісті В Оповідання Г Поеми 7. Укажіть тему твору М.Вовчка «Інститутка» 8. Сформулюй ідею повісті М.Вовчка «Інститутка» 9. Роман, сюжет якого побудований на історичному матеріалі, - це 10. Напиши твір-мініатюру на одну з поданих тем: 1. Показ козацького лицарства в романі П. Куліша "Чорна рада" 2. «Інститутка» М.Вовчка – перша в українській літературі соціально-реалістична повість.

1. У творах цього періоду постали картини українського народного побуту, складні людські історії, зокрема жіночі.

2.Шевченко звернувся до композиційного прийому, тому що він дає змогу зобразити широку панораму Російської імперії, допомагає і розкриттю ідейно-тематичного змісту поеми, і жанровим особливостям, бо життя, змальоване у творі, дійсно нагадує сон, оскільки суперечите усім реаліям.

Назвав поему комедією, тому що в ній засуджується несправедливий лад виражений сатирою, гротеском, карикатурою а злою іронією.

3.Гротеск — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвично смішним.

Гротесковим є й кінцевий епізод поеми, у якому від безглуздого крику царя провалюється під землю його челядь, без якої він стає жалюгідним, без­силим і смішним, саме в цей момент розкривається примарна сила царизму.

4.Образи – символи:

Сова– символ мудрості, істини.

Цар волі – узагальнений образ борців, носіїв провідних ідей;

рожеві квіти – безсмертні ідеї декабристів;

білі птахи -душі померлих на будівництві,

одна з пташок – Павло Полуботок;

5. У цій поемі йдеться про неможливість знищити душу народу, його прагнення до волі. Поема Т. Шевченка «Кавказ» присвячена щирому другові поета Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями.

6. Ця поема звертання не тільки до сучасників поета. Це слово й до нас з вами.  Він закликає до єднання, щоб усміхнулася наша заплакана мати Україна, обняла й благословила своїх дітей,  із сьгоденними подіями це й зараз актуально.

На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?

Суспільно-побутові пісні поділяються на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, пісні наповнені душевними переживаннями.

Козацькі пісні оспівують героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності, в таких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака, передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки.

Чумацькі пісні відображають життя чумаків, які заради добробуту своїх родин покидати домівки, ішли чумакувати.

Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я.  

Бурлацькі пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлака й зневажливе ставлення хазяїна до нього (бурлаки (заст.) — це селяни, які, тікаючи від закріпачення, наймалися на тимчасові заробітки, вони зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними).

У рекрутських (рекрут (іст.) — солдат-новобранець) піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, родиною, висловлюється протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків.  

У солдатських піснях передана туга за рідним краєм, показана важка муштра.

У наймитських й заробітчанських піснях ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи.

Объяснение:

УДАЧИ И ПОЛУЧИТЕ 5