1.Що стало рушійним чинником виникнення "соціалістичного реалізму"? А) Покращення умов життя за часів радянської влади Б) Збільшення кількості патріотично налаштованих письменників В)Пропаганда, яка насаджувала фальшивий, офіційно-парадний образ заможного й щасливого життя Г) Бажання правдивого відображення дійсності в її революційному розвитку 2.Коли соціалістичний реалізм статочно втратив своє панівне становище? А) У 1974 році Б) У середині 80-х років В) У середині 90-х років Г) У 1991 році 3. Хто закликає берегти "собори душ своїх" у романі Олеся Гончара "Собор"? А) Хома Романович Б) Володька Лобода В) Микола Баглай Г) Єлька Чечіль 4. Головною ідеєю роману "Собор" О.Гончара є... А) утвердження думки про те, що міцна вдача, велика сила волі, цілеспрямованість здатні вивищити людину над безоднею безправ'я Б) заклик до боротьби за справедливість і свободу думки В) любов до Батьківщини Г) "...пошук опори духовності, пошук живих джерел людяності, розгадування народних традицій і святинь..." 5. Химерному роману властиві всі ознаки, ОКРІМ А) Звичайне, правдиве відображення дійсності Б) Зображення дійсності у незвичайний б В) Деформація реальності Г) Посилена умовність 6. У якому селі відбуваються події роману "Лебедина зграя" В.Земляка? А) Чебрець Б) Буг В) Вавилон Г) Рахнівці 7. У творі В. Земляка порушено проблеми усі, ОКРІМ А) Вибору людини Б) Фантастичне засліплення комуністичними ідеалами В) Поєднання трагедії та ніжності, зла та любові, високої філософії та буденної дріб'язковості Г) Ставлення людини до природи 8. Перу П.Загребельного належать усі твори, ОКРІМ А) "Первоміст" Б) "Роксолана" В) "Мальви" Г) "Диво" 9. Що стало джерелом натхнення для написання роману П.Загребельного "Роксолана"? А) Легенда про дівчину Настю Лісовську Б) Відвідини письменником Туреччини В) Книга А.Кримського "Історія Туреччини" Г) Бажання створити власну версію розкриття психологічного образу жінки з незвичайною долею 10. Виберіть проблеми, які порушено в романі П. Загребельного "Роксолана" А) Мораль і бездуховність Б) Підступність і зрада В) Єдність людини з рідним краєм Г) Людина і природа Е) Воля та поневолення Д) Вплив релігії на людину 11. Роман Іваничук у романі "Мальви" відтворив народну трагедію у людських долях. У чому полягає трагедія? А) Автор зобразив життя і поневіряння представників однієї родини, яка потрапляє в полон до турків і змушена прийняти чужу віру Б) Родина полковника гине в турецькій неволі. В)Марія Самійлиха полишає ідею повернутися на Батьківщину, залишається в Туреччині, прийнявши мусульманську віру Г) Мальва, дочка Марії, тяжко захворіла і померла дорогою до Туреччини 12. Жанр твору "Дім на горі" А) Роман Б) Роман-балада В) Балада Г) Повість-преамбула 13. Укажіть рядок, де вказано образи-сиволи твору В. Шевчука "Дім на горі" А) Дім на горі, гості, веселка, дорога Б) Дім на горі, кінь, казка, Чорна кума В) Дім на горі, підніжжя гори, дорога Г) Дім на горі, Хлопець, козопас Іван, калина, 14. Укажіть тему твору Е.Умерова "Самотність" А) Життя кримських татар в умовах тоталітарної системи Б) Жорстоке ставлення людей до тварин В) Зображення життя бідного пса, у якого немає господаря Г) Примусове виселення кримськотатарського народу з історичної батьківщини - Криму

Объяснение:

1) Г;

2) Б;

3) А;

4) Г;

5) А;

6) В;

7) Г;

8) В;

9) В;

10) А; Б; В; Е; Д;

11) А;

12) Б;

13) В;

14) Г.

ЭТО ОТВЕТИ НА ВОПРОСИ К ЭТОМУ СТИХУ!!

Я ТАК ДУМАЮ. ЭТА МОЯ ФАНТАЗИЯ. НЕ МОГУ ГАРАНТИРОВАТЬ ЧТО ЭТО ПРАВИЛЬНО

1. Сорри( почти нет цитат із твору.

Но, думаю і так нормально.

Тебе понравится)

Цей твір викликав а мене багато почуттів. Це відчуття... загадковості. Щось, що манить туди щоб подивитися. Розвідати, піти туди та більш не повертатися. Мандрувати крізь той степ з соняшниками ВІЧНО! Валятися, ворочатися, бігати, гратися. Дізнатися нове. Розумієте... відчуття чогось незвіданого. І чомусь великого - великого, красивого, нескінченного і доброго!

Може й вийде декілька але не думаю

2. Не знаю як це символічного але...

Він набуває загадковості та чогось незвіданого.

3. Це одна стежина, яка така... незвичайна. Стежина яка одна загадкова та незвідана на весь простір.

4. Це дуже мрійливий герой. Який любе все таке загадкове. Він любить природу. Багато тою стежкою ходив. Для нього це більше ніж просто стежка. У кожному, як здавалося простому слові він находить велике значення.

5. Вибач ( не знаю

6. Він розповідав це неповно. Він розповідав це так, щоб у читачів викликалось багато питань. Автор використав засоби такі, щоб читачі помріяли. Повністю занурились у той період саме в той час. Щоб в них стояла картина тої події.

7. Зануритись повністю в його (ту) подію. Викликати відчуття незвіданості, загадковості. Та просто самому помріяти, подумати. Та розвити фантазію)

Будь ласка)❤️

В Україні неможливо знайти композитора, який би не звертався до поезії Тараса Шевченка. Та найглибшим і найґрунтовнішим інтерпретатором творів поета в музиці, безумовно, є Микола Лисенко. Це дивовижний випадок, коли композитор звертався до поезії одного автора протягом усього свого життя. Його цикл, який називається «Музика до «Кобзаря», містить 87 творів різних жанрів і форм. Із «Кобзаря» Шевченка Микола Віталійович, власне, розпочав свій творчий шлях. Він завжди був вірним супутником, об’єктом творчої уваги та натхнення для композитора. На слова Тараса Шевченка Лисенко створив також 56 романсів, 19 хорів, 9 вокальних ансамблів і 3 кантати.
У 1861 році студент Київського університету Микола Лисенко зустрічав труну з тілом Тараса Шевченка, яка довго мандрувала з далекого Петербурга «на Вкраїну милу». До самої пристані йшов він у густому натовпі, плечем своїм підтримуючи важку домовину. До останніх днів життя Микола Віталійович свято шанував пам’ять Тараса. Щороку в березні, всупереч заборонам і переслідуванням, у Києві проводились Шевченківські вечори і концерти, організатором яких незмінно виступав Лисенко. Традиційними також стали поїздки у Канів, на могилу Кобзаря. Як тільки зазеленіють «лани широкополі і Дніпро, і кручі», Микола Віталійович уже не знаходить собі місця. Поїздка в Канів вважалась родинною традицією Лисенків, та завжди в останню хвилину до них приєднувались десятки знайомих – Старицькі, Косачі, учні, хористи Миколи Віталійовича. Потім довго піднімались на крутий пагорб, ішли мовчки. Композитор не раз зупинявся, важко дихаючи. Йому, людині з хворим серцем, нелегко давалась гора, та він не скаржився. Довгі хвилини простоював над дорогою могилою свого вчителя, товариша, старшого брата. Про що думав він у ці хвилини? Ніхто не знає…
Важко навіть уявити собі, що майбутнього композитора в дитинстві виховували на аристократичний лад, зі знанням світських манер, вільним володінням французькою мовою нням для нього, як стверджувала Олена Пчілка, було село. Адже Лисенко народився і виховувався в селі, де няньки і велика двірня оточували панських дітей з ранку до вечора. До того ж батьки не забороняли синові гратися чи спілкуватися з сільськими дітьми.
Михайло Старицький згадував: «…В ті роки, крім звичайного початкового навчання, хлопчика вчили грати на фортепіано. Ці заняття він любив і взагалі здобув у музиці швидких успіхів… Одного разу дістали ми заборонені вірші Шевченка і цілу ніч читали їх, захоплюючись і формою, і словом, і сміливістю змісту. Лисенко, що звик до російської чи французької мови, був особливо вражений і зачарований музичною звучністю і силою простого народного слова».
А далі був Київський університет з його духом вільнодумства, фольклорними експедиціями, різноманітними гуртками, «недільними школами» тощо. Починаючи від створеного композитором у 1862 році хору студентів, протягом усього життя Лисенко збирав «не просто тенорів і басів, але найперше свідомих українців». Де тільки міг, він намагався згуртувати людей, особливо мистецьку молодь, навколо національної ідеї. Щорічно організовуючи концерти пам’яті Шевченка, Лисенко породив нову концертну форму – змішаний концерт. Сам Микола Віталійович виступав і як піаніст, і як хоровий диригент, звучали його обробки народних пісень і авторські твори, композиції інших авторів на слова Шевченка та інших поетів, вірші Тараса Шевченка та фрагменти вистав за його творами. Нині така концертна форма для нас звична, але в Україні вона бере початок саме від Лисенкових концертів.
Останньою в житті композитора акцією з увічнення пам’яті Шевченка стало вшанування 50-х роковин смерті поета. Величезний концерт відбувся в Москві, де прозвучала кантата М. Лисенка на слова Т. Шевченка «Б’ють пороги». Композитора не відпускали зі сцени. Василь Овчинніков, режисер дійства, написав, що «в його (Лисенка) особі присутні вітали Україну». Але після повернення додому наслідком описаної події стало відкриття поліційної справи про закриття «Київського українського клубу» та «притягнення членів ради старійшин на чолі з учителем музики М. В. Лисенком до кримінальної відповідальності за протиурядову діяльність». Через 4 дні після оголошення цієї постанови композитор помер від серцевого нападу.
Його життя почалося водевілем з малоросійським забарвленням, а закінчилось античною трагедією, коли композитора відспівував хор, що складався з 1200 осіб, і майже 30 тисяч людей прийшли попрощатися з ним – «Шевченком у музиці» — як називали М. В. Лисенка ще за життя, адже значення його для української культури і взагалі для України неоціненне.

Таміла ЧУПАК,
завідувач музею О. С. Пушкіна і П. І. Чайковського Кам’янського історико-культурного заповідника