Твір «як подолати руїну в суспільстві та душі»за мотивами Чорної ради

Стоит оглянуться вокруг, и сразу на  глаза попадается огромное количество плодов человеческой деятельности, даже не стоит подымать свое тело с мягкого и уютного кресла. Мы видим сложные и простые изделия технологического свойства, огромное количество информации материализованной в книгах и в сложной цифровой формы на компьютере и в интернете. Практически Все что нас окружает является сложнейшими изделиям человеческого разума - выстроенного из миллиардов кирпичиков человеческих жизней, посвятивших себя  на изучение и создания чего-то нового чего еще не было создано до них в природе. Любой рукотворный предмет имеет свою историю создания глубоко в Все человечество в теперешнем виде зиждется на трудах гениальных и талантливых людей которые уже давно почили в пучине истории. Не сложно себе представить что будет с человечество если оно потеряет все свое накопленные знания, на эту тему сняты огромное количество фильмов и написано книг в таком случает нас ждем полная ИНВОЛЮЦИЯ. Примеры можно привести даже сейчас не используя гениальных фантастов, в Индии часто случаются случаи с детьми которые в раннем возрасте попадают в джунгли - так называемые "маугли". Эти дети без воспитания социума и без внедрения социальных инстинктов полностью теряют всю свою так называемую человечность, и сливаются с миром дикой природы. 
   Все люди умирают, но только талантливые и гениальные люди оставляют после себя могущественный дух человечества - ЗНАНИЯ.

Горда і холодна красуня, що царює на балах, де збирається весь блискучий паризький світ, екстравагантна, дотепна й насмішкувата, вона вища за своє оточення. Гострий розум, освіченість — вона читає Вольтера, Руссо, Агріппу д’Обіньє, цікавиться історією Франції, героїчними епохами країни — діяльна натура Матильди примушує її з презирством ставитися до всіх родовитих залицяльників, що претендують на її руку і серце. Від них, і зокрема від маркіза де Круазнуа, шлюб з яким мав би принести Матильді герцогський титул, про який мріє її батько,— для неї віє нудьгою. «Що може бути на світі банальнішим від такого збіговиська?» — виражає погляд її «синіх, як небо», очей.

Сучасна дійсність не викликає аніякого інтересу в Матильди. Вона буденна, сіра і зовсім не героїчна. Усе купується і продається — «титул барона, титул віконта — усе це можна купити… кінець кінцем, щоб здобути багатство, чоловік може одружитися з дочкою Ротшильда».