Література другої половини 19 століття — умовний період в історії літератури від середини 19 століття до 1890-х років. В естетичному аспекті період позначений художньо-зображальною системою реалізму у Західній Європі та Росії, подальшим розвитком романтизму, складним комплексом змішаних романтично-реалістичних систем у країнах Центральної і Південно-Східної Європи, у США, а також течією натуралізму. В більшості країнах Сходу і Африки домінують ідеї просвітництва, але в найрозвиненіших літературах (японська, турецька) проявляються і нові течії романтизму та реалізму. В ідейному вимірі на західну літературу цього періоду значний вплив справила філософія позитивізму, а також тогочасні наукові відкриття, а на літературу Сходу — нові течії
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
2. Позначте рядок, у якому є контекстуальні синоніми. А Шлях лежав на вододілі Дніпра й Бугу, лежав високо і рівно. Турчанська могила присядькувато чапіла над чорним шляхом прибіленою копицею (С. Колесник Б Тут було створено Кирило-Мефодіївське товариство, революційне крило якого очолив Т. Г. Шевченко (3 журналу). В Минуло кілька днів, як Озиваймо не чув і не бачив вовка. З його володінь принаймні сіроманець зник. Лісовичок навіть хвилюватися почав — все-таки живе створіння пропало (А. Давидов). Г Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то ховаються по байраках і котловинах (О. Стороженко). 3. З’ясуйте, якими лексичними одиницями є виділені слова в реченні Взимку віє хутровина, влітку прийде тепла днина (П. Воронько). А Омонімами; Б паронімами; В антонімами; Г синонімами. 4. У якому рядку всі словосполучення містять омоніми? А Розгорнути книгу — закрити книгу, мітити крейдою — мітити в серце; Б піщана коса — дівоча коса, веселі люди — сумні люди; В материнська ласка — хижа ласка, маскарадний бал — високий бал; Г плакати від щастя — сміятись від щастя, написати листа одержати листа. 5. У якому рядку всі фразеологізми становлять синонімічний ряд? А Зуби з’їсти, мов муха в окропі, як білка в колесі; Б кривити душею, крутити хвостом, надягати овечу шкуру; В горло драти, криком кричати, милити шию; Г лежати лежнем, дурня валяти, брати на сміх. 6. У якому рядку фразеологізми мають значення молодий? А Ні пари з уст, мало ще каші з’їв; Б молоко на губах, курча жовтороте; В горобеня жовтодзьобе, наробити галасу; Г немає гаразду в голові, жуки в голові. 7. Якими лексичними одиницями є виділені слова: з’їзд пись мечників — кінний заїзд? А Синонімами; Б антонімами; В паронімами; Г омонімами. 8. У якому рядку фразеологізм має значення говорити щось беззмістовне? А Ковтати слова, відкривати душу, сон рябої кобили розказувати; Б різати правду у вічі, кидати слова, розводити балачки; В точити балачки, на весь голос, не своїм голосом; Г городити теревені, смаленого дубаплести, химині кури розводити. 9. Укажіть рядок синонімів до слова дискусія. А Говоріння, балакання, балачка, погроза; Б сперечання, суперечка, словесний бій, обговорення; В багатослів’я, незгода, дорікання, докір; Г базікання, звинувачення, колотнеча, спір. ► Завдання 10-12 мають по два правильні варіанти відповіді. 10. Позначте рядки, у яких слова утворюють синонімічний ряд. А Дбати, піклуватися, турбуватися, клопотатися; Б любо, мило, весело, приємно; В горизонт, обрій, небосхил, височина; Г рясний, густий, буйний, розкішний; Д слабкий, нечутний, добрий, сумирний. 11. Позначте рядки, куди входять фразеологізми-синоніми до слова втекти. А Дремнути навтікача, зачепити за живе, робити публіку; Б п’ятами накивати, дати драла, дати ногам знати; В дати лиха закаблукам, мов горохом сипати, ще прийде коза до воза; Г розводити боби, збігло за водою, розводити теревені; Д дати ногам волю, дати тягу, намастити п’яти салом. 12. Позначте речення, у яких вжиті слова-антоніми. А Решта байдаків розсипалась без ладу, пливуть — котрий попереду, а котрий десь позаду (М. Пригара). Б Ледве зійшло сонце, козаки сипнули на берег (М. Пригара). В Тридцять весел зліта вгору одним помахом, падає, не хлюпнувши (М. Пригара). Г Байдак сидить у воді глибоко: сім десятків козаків у кожному й вантажу багато (М. Пригара). Д Човни летіли по бистрині, мов чудернацькі птахи (М. Пригара). ► Завдання 13 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою. Кожна цифра може використовуватися лише один раз. 13. Встановити відповідність між фразеологізмами та їх значеннями. 1 Гарний 2 Відстати 3 Далеко 4 Даремно А У чорта на болоті; Б ні за цапову душу; В ні в казці сказати, ні пером описати; Г класти зуби на полицю; Д пасти задніх.
Объяснение:Образ працелюбного і заможного українця втілено в образі Череваня. Він належить до заможного хуторянського панства “і веселий і негнівливий”, як характеризує його письменник. Він уособлення щасливого хутірського життя. Черевань не відзначається таким патріотичним запалом, як Сомко або Шрам, але щиро ображається, коли його назвали Барабашем. На Чорній раді Черевань підтримував Сомка, доки не відчув небезпеку для себе: “Ой, коли б мені діобратися живому і здоровому до Хмарища! Нехай тоді радує особі хто хоче!” (с. 136). У ньому переконливо поєднуються риси людини доброї, щирої і водночас пасивної, безвідповідальної, на яку не можна покластися – типові риси українського менталітету. Черевань брав участь у визвольній боротьбі українського народу проти Польщі, займаючи високі посади у війську Хмельницького. Автор, на жаль, не уточнює, ким в цей час був Черевань, але факт збагачення завдяки військовим трофеям і можливість стати тестем гетьманові (а в цьому разі мало було багатства і вродливої доньки, неодмінною умовою мусив бути і високий рід) свідчать про те, що під час Хмельниччини Черевань командував щонайменше полком. Хоча для П. Куліша він є уособленням “хутірської ідилії”, все ж таки його образ важно назвати позитивним. Черевань прикипів до свого багатства і взагалі з хутора нікуди не виїздив. Війна, а потім легке збагачення зруйнували в його душі почуття милосердя. Навіть не дивлячись на те, що Черевань людина доброзичлива і щира, коли він з родиною приїжджає до Гвинтовки в трофейному ридвані, княгиня, впізнавши свою карету, мліє, а Черевань, сам люблячий батько, зі сміхом і навіть насолодою розповідає, як козаки розправилися з князем і дітьми, що їхали в цій кареті: князя віддали татарам в полон, а маленького сина кінськими копитами потоптали. Для Череваня поняття України уособлює його хутір: “А що нам, брате, до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти, або пити, або ні в чому хороше походити?” (с. 32). Він на перший план ставить власне багатство і розкіш, а не Україну. Черевань іде на компроміс із своєю совістю, він погоджується їхати на вибори в Ніжин суто з особистих корисливих міркувань, що пізніше, на “чорній” раді, проявилося в наївному: “Я свого зятя на всякому місці оберу гетьманом” (с. 133). Череваневою жінкою була українка, яка керувала своїм чоловіком, як хотіла. І Черевань і Череваниха дуже любили свою єдину доньку, але не догледіли її ні першого разу, коли викрав Кирило Тур, ні другого, коли Гвинтовка фактично почав торгувати Лесиною вродою заради власної вигоди. Навіть звістку Тура, що з Лесею нібито хоче одружитися старий Брюховецький, Черевані сприйняли з покірною готовністю.