Будьласка до ть написаті твір. Я запропоную декілька тем, які ви можете використати: Краса української природи у поезіях М.Рильського Багатство внутрішнього світу людини за оповіданням Г.Тютюника "Дивак" Гармонія людини і природи у оповіданні М.Вінграновського "Сіроманець" Можна взяти ці теми, а можна придумати свої, але за творчістю лише поданих письменників

i.      коцюбинський у пошуках стилю. (письменник подолав складний шлях стильових пошуків, перебуваючи спочатку під впливом етнографічного реалізму і. нечуя-левицького, а згодом — психологічного реалізму панаса мирного. проте селянська тематика стала завузькою для творчості письменника, а тому після реалістичних оповідань про сільське життя, у творах «ціпов'яз», «на віру», «ялинка» та ін. м. коцюбинський звертається до європейської літератури.)

ii.      м. коцюбинський — імпресіоніст. (багато хто з дослідників, зокрема академік с. єфремов, п. филипович та інші, ще у 20—30-ті роки xx століття відзначали: « імпресіоніст, що цікавиться найдужче тими враженнями, які справ як події внутрішніх переживань, так і контури, краски, мелодії навко лишнього світу». такої ж думки сьогодні дотримуються не тільки критики і діаспори, а й з україни.)

iii.      риси імпресіонізму у новелі «intermezzo». (імпресіонізму в цілому властивії посилена увага до внутрішнього світу людини, проте реальність відбивається у творах через певні риси.)

1.      художня деталь. (у імпресіоністичних описах м. коцюбинського зовнішній світ не деталізується, а передається лаконічним (і часто символічним) штрихом. так у новелі «intermezzo» зовнішній світ передано зоровими і слуховими образами: місто-монстр, який «витягує в поле свою залізну і не пускає», а сам ліричний герой ніби заїзд, «де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять». а зозуля віщує тишу, як тільки він опиняється десь далеко за містом, за зеленим хаосом дороги.)

2.      відсутність зовнішнього сюжету. (зовнішнього сюжету, якихось подій, як правило, немає. немає його і в «intermezzo». це тільки черга відчуттів, образів — зорових, слухових, чуттєвих: «розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези. кує і сіє тишу по » і так далі.)

3.      організуючий центр твору. (організуючим центром імпресіоністичних новел, зокрема й «intermezzo», є враження від навколишнього світу, що ма теріалізуються у настрої, переживання, відчуття. це не безсистемний набір фраз про що-небудь, все організує ритм людської думки, перебіг почуттів і станів героя. причому ліричний герой позбавлений конкретних рис, у тому числі й соціальних. це вираження внутрішнього «я», саме тому великого значення набувають внутрішні монологи, як, наприклад, у новелі «intermezzo».)

4.      особливості синтаксису. (оскільки йдеться не про викладення конкретних подій, а про опис емоційного стану, що змінюється постійно, то й фраза часто уривається на півслові, шматується, містить незакінчені думки, невисловлені почуття. часто автор вживає три крапки, знак питання, які відіграють тут особливу роль — роль поетичної фігури, покликаної відо бразити складність і неоднозначність почувань ліричного героя — людини витонченої, емоційно багатої.)

5.      культивування естетично довершеного. (висока духовність ліричного героя, його думок демонструють потяг до краси світу, ідеа'іу. пошук внутрішньої гармонії — один з найголовніших мотивів «intermezzo». 1 часто це подається через сприйняття зовнішніх картин: «так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен і поплисти. а там ячмінь хилиться і тче з тонких вусів зелений » це один з виявів краси й гармонії.)

6.      особливий пейзаж. (акварельний, пленерний пейзаж — особливість імпресіонізму, проте у коцюбинського в новелах він постає ще й ліризова-ним: картина природи — стан душі у цей швидкоплинний момент (особливість імпресіонізму): «спокійний, самотній, сідав десь на ґанку порожнього дому й дивився, як будувалась ніч. як вона ставила легкі колони, заплітала сіткою тіней, зсувала й підносила вгору непевні, тремтячі стіни, а коли все це зміцнялось й темніло, склепляла над ними зоряну » і цей пейзаж, і багато інших — персоніфіковані, оживлені людським почуттям і нетривкі, як мить самого почуття, яка швидко минає, змінюється, набираючи нових кольорів, напівтонів і відтінків.)

iv.      імпресіонізм — вияв сили чи вади таланту коцюбинського. (саме імпресіоністичні новели піднесли творчість коцюбинського до рівня європейської культури. відомий дослідник творчості письменника академік с. єфремов писав: «од українського реалізму взяв він твердий певний грунт і прозору ясність думки; од французького натуралізму — твердий погляд на небоязке шукання потрібної йому краси але од себе додав своєї власної найкоштовнішої риси: оте глибоке переймання психікою героїв, вигадливість художніх образів, уміння передавати настрої й внутрішні переживання, духа і невпинне простування до світла, до краси, до і».)

Захар беркут - літня людина, формальний лідер громади не тільки у своєму селі, а й користується авторитетом на всій тухольщині. він є найстарішим членом громади, вихований як незалежна від князя і його обличчя. всі його справи - лише на користь громади. вже з дитинства засвоїв ідею чесності та справедливості. обрав цілковите служіння людям свого села і вже не здатний зробити іншого вибору. а така можливість була: двічі монголо-татари пропонували йому обміняти життя свого сина на порятунок  захар беркут - літня людина, формальний лідер громади не тільки у своєму селі, а й користується авторитетом на всій тухольщині. він є найстарішим членом громади, вихований як незалежна від князя і його обличчя. всі його справи - лише на користь громади. вже з дитинства засвоїв ідею чесності та справедливості. обрав цілковите служіння людям свого села і вже не здатний зробити іншого вибору. а така можливість була: двічі монголо-татари пропонували йому обміняти життя свого сина на порятунок селища. але захар приймав рішення з позиції не власною користі, а з позиції вірності обов'язкам. якщо він пообіцяв в обороні тухольщині, то він буде тримати своє слово, незважаючи на залежність життя сина від батькового рішення. т. е. життєвий вибір цієї людини цілком залежить від традицій і правил поведінки того суспільства, де його виховали. максим беркут дуже схожий на свого батька. він успадкував всі його риси: сміливий, чесний, справедливий, незалежний. певною мірою також зразковий людина серед громади. і в його житті також був момент вибору. максим опинився в полоні монголо-татар, і ті запропонували йому стати на зрадницький шлях: бути провідником у своїй місцевості, а за це в нагороду отримати своє життя. проте полонений відмовився, оскільки розумів, що через цей вчинок постраждає багато іншого люду. він вважав, що його життя не гідна життя інших людей, яких він обіцяв захищати. пояснюючи життєвий вибір даного героя, відзначимо, що він, як і його батько, був вихований у вільній незалежній дусі. т. е. головну роль в життєвому виборі людини відіграє виховання.     думаю