До складної синтаксичної конструкції з безсполучниковим і сурядним зв’язком належить складне речення: а) Соломію крізь серпанок диму опік лютий погляд чорних очей, і їй здавалося, що вона стріляє безперестанку, хоч могла вистрілити лише раз. б) Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки. в) Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й недочекається, коли злучиться з нею... г) Соломія не знала, чого вона ходить туди, але щось несвідомо тягло її в той бік. 2. Усі типи зв’язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) характерні складній синтаксичній конструкції: а) Коли світло згасили й обляглись, думки Остапа забились по хаті, ліниві, спутані, темні, як клубок хмар, і лиш інколи щось ясне їх розривало. б) Тричі Соломія помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання. в) Вужі й гадюки набралися сьогодні особливої рухливості, бо вже повзли й повзли в тому напрямку, як ішла Соломія, і їй треба було особливо уважати, щоб не наступити на слизьке й холодне гадюче тіло. г) Піт краплями стікав по виду, груди важко дихали, і очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети. 3. До складної синтаксичної конструкції Він говорив про речі повні жаху для мене так й спокійно як жайворонок кидав на поле пісню а я стояв та слухав і щось тремтіло в мені (розділові знаки пропущено) входить: а) Три частини. б) Чотири частини. в) П’ять частин. г) Шість частин. 4. До складних речень з різними видами зв’язку належать синтаксичні конструкції: а) Остап не міг спати од того галасу: він лежав із розплющеними очима, в гарячці, і уявляв, що попав у пекло. б) Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа, розпалює йому кров. в) На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витягає цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слухає. г) Яким щохвилі виходив на двір, вдивлявся в темряву, прислухався, як виє хуртовина, недаремне сподіваючись побачити Василька, почути його голос... 5. Правильно вжито розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях: а) Спільний сніданок і можливість перекинутися щирим словом із близькою людиною до решти помирили Остапа з несподіваним випадком; його значно заспокоїли Соломіїні доводи і обидва товариші твердо поснули сном молодості. б) Часто серед ночі, перериваючи спокійний сон хатинки, розлягався раптовий грюкіт у віконце, і хату сповняла ціла банда якогось непевного люду, що кричав, блискав жадними очима і сварився. в) Виходило так, що всі були вдома, а, коли хто й забіг на ґуральню, то тільки на те, щоб подивитись. г) Гафійка гриміла ложками, а Маланка, заклавши руки, побожно слухала оповідання про те, скільки привезено цегли, яке й чому забраковано дерево, що прикажчик нічого не розуміє і коли б не Андрій, не було б діла. 6. Речення: “Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо туди, де небо мінеться, де небо грає всякими барвами...” а) Сурядний і підрядний зв’язок. б) Безсполучниковий і підрядний зв’язок. в) Безсполучниковий і сурядний зв’язок. г) Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок. 7. Тема тексту – це: а) те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує; б) його зміст, те, про що в ньому розповідається; в) оцінка предмета чи явища; г) “відоме” і “нове”. 8. Речення в тексті пов’язані за до а) займенників, абзаців, іменників, теми; б) синонімів, власних назв, мікротем; в) повторів “відомого” і “нового”, прикметників, головної думки; г) займенників, сполучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів. 9. Текст – це: а) група слів, словосполучень та речень; б) висловлювання, що складається з кількох речень; в) група речень, об'єднаних темою та головною думкою; г) кілька мікротем. 10. Головна думка тексту – це: а) те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує; б) його зміст, те, про що в ньому розповідається; в) висновок, що робить автор; г) головна мікротема. 11. Заголовок тексту повинен відображати: а) тип мовлення; б) тему та головну думку тексту; в) “відоме” та “нове”; г) стиль мовлення. 12. Тематичне речення – це: а) тип мовлення; б) яким закінчується абзац в) “відоме” та “нове”; г) яке передає основну думку, висловлену в абзаці.